Викладання засобами ігрових навчальних технологій

Л. О. ДУДКА,

кандидат історичних наук, доцент кафедри права та методики

викладання історико-правознавчих дисциплін

Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;

М. В. КОРЗУН,

студентка ІV курсу історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ «КНЯЖА РУСЬ-Україна» У 5 КЛАСІ ЗАСОБАМИ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Сьогодення вимагає від педагога бути весь час у пошуку, викликає гостру потребу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, пошуку нових форм, які б допомагали зацікавити дітей, розвивати їх інтелектуальний та творчий потенціал. Тому на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічних наук дуже гостро стоїть питання вивчення впливу нетрадиційних форм роботи на розумовий розвиток дитини, розвиток її творчості, уяви тощо.

Неабияка роль тут відводиться грі. Адже в процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, й з’являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших. Реалізувати ці можливості, забезпечуючи таким чином умови успішного й ефективного навчання та розвитку дитини можна за допомогою дидактичної гри.

Саме дидактична гра і належить до активних, нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Доведено, що дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості і як наслідок підвищують рівень успішності учнів.

Таким чином, вищезазначене зумовлює актуальність розгляду даної проблеми не лише на рівні методичних об’єднань вчителів чи особистісного інтересу педагога, але й на державному рівні.

Історико-методична наука сьогодні може презентувати цілий ряд досліджень із зазначеної проблеми, що дозволяє черговий раз говорити не лише про актуальність та важливість теми для практичного досвіду викладання історії в школі, а й окреслити основні пріоритетні дослідницькі напрямки та виділити проблеми, що потребують чіткішого окреслення та сучасного осмислення.

Так, О. В. Барвінець у посібнику «Використання ігор на уроках історії», а також «Використання ігор на уроках історії» [1, 2] розглядає психолого-педагогічні засади використання ігор на уроці та методи їх організації і проведення на уроках історії. Автор пропонує приклади використання ігор на різних етапах уроку, а також особливості методики організації та проведення різних ігор у процесі навчання історії. Заслуговує на увагу також праця Л. В. Кондрашової, О.О. Лаврентьєва, Н.І. Зеленкова «Методика організації виховної роботи в сучасній школі: навчальний посібник» [6], в якій колектив авторів розкриває найбільш використовувані, дійові підходи до організації виховної роботи в сучасній школі з урахуванням досягнень педагогічної науки і передового освітянського досвіду. О. В. Жорник [5], у статті «Використання дидактичних ігор у навчанні» пропонує застосовувати дидактичні ігрові форми якомого частіше для ефективнішого засвоєння учнями матеріалу. Цікавим є дослідження В.В. Снагощенка «Дидактичні ігри у навчанні історії» [7]. в якому автор висвітлює питання розвитку творчого потенціалу школярів засобами ігрової діяльності.

Проте, нині бракує робіт, які б давали практичні рекомендації щодо використання ігрових технологій при вивченні конкретної теми уроку. Особливо корисними такі рекомендації були б для пропедевтичного курсу історії України. Саме цим і пояснюється вибір теми нашого дослідницького пошуку.

Мета роботи – розкрити сутність і особливості дидактичних ігор як форми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках пропедевтичного курсу історії України (на прикладі вивчення теми «Княжа Русь-Україна».

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання учнів у процесі навчання. Особливу увагу використання ігрових технологій  потрібно відводити молодшим школярам і підліткам. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.

Існує багато навчальних ігор, але детальніше зупинимось на дидактичних іграх. Дидактична гра, за визначенням К.Баханова, це творча форма навчання, виховання і розвитку студентів, школярів і дошкільників» [3, с. 31]. Дидактичні ігри розвивають спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагогів і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами безпосередності й неудаваної цікавості. У терміні «дидактична гра» наголошується її педагогічна спрямованість, відображається багатогранність її застосування з урахуванням дидактичної мети заняття і рівня підготовленості учнів [3, с. 36].

Але для того, щоб мати позитивний результат, слід дотримуватись основних вимог щодо використання ігрових технологій на уроках історії:

-        врахувувати вікові, психологічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми навчання;

-        дотримуватись принципу доступності;

-        враховувати рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми;

-        створити умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей;

-        залучити до роботи всіх дітей;

-        застосовувати різні форми і види ігрової діяльності.

Слід також пам’ятати, що для дітей гра – це не тільки розвага, а й праця, яка вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації своїх здібностей [4, с. 18].

На уроках «Вступ до історії України» в 5 класі бажано, враховуючи вікові особливості учнів, використовувати такі види ігор: вікторина, ігри-подорожі, ігри-загадки, різні ребуси та кросворди, ігри-припущення та ігри-бесіди (діалоги) та гри-змагання [6, с. 38].

Прийнявши до уваги зміст програмового історичного матеріалу, вікові особливості учнів-пятикласників, приходимо до висновку, що однією із форм проведення підсумково-узагальнюючого уроку з теми «Княжа Русь – Україна» у 5 класі може бути інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?», яка відображає реальні факти та події, розкриває звичайне через незвичайне та загадкове, важке – через переборне, необхідне – через цікаве.

У грі «Що? Де? Коли?» використовується багато способів розкриття пізнавального вмісту у поєднанні з ігровою діяльністю: постановка завдань, пояснення способів її рішення, поетапне вирішення завдань, радість від її рішення, змістовний відпочинок.

Розпочинається урок з організаційного моменту, під час якого вчитель не тільки вітається, перевіряє присутніх учнів, а й намагається вловити настрій дітей.

Наступним етапом уроку є мотивація навчальної діяльності. Урок краще розпочати зі слів «Наш сьогоднішній урок незвичайний. Я пропоную вам стати учасниками захоплюючої гри «Що? Де? Коли?», сподіваючись на те, що немає серед вас жодного учня, хто б не мріяв про це. Зараз ми поринемо у вир цікавих питань, загадок, кросвордів, що стосуються країни, історію якої вивчали впродовж останніх п’яти уроків. Сьогодні у нас підсумково-узагальнюючий урок з теми «Княжа Русь-Україна». Саме таке оголошення теми уроку неодмінно зацікавить учнів та допоможе їм сконцентрувати увагу на даному уроці.

Наступним етапом нашого уроку є об’єднання учнів у дві команди із зазначенням назви та девізу. Таке завдання варто було б дати учням на попередньому уроці, щоб вдома та на підготовчому етапі проведення гри вони могли б продумати назву та девіз своєї команди. Об’єднатись у команди учні можуть самостійно, або ж це може зробити і вчитель, знову ж таки використовуючи при цьому різноманітні ігрові прийоми.

Наступним моментом нашого уроку є проведення самої інтелектуальної гри.  Тому спершу учням пропонується оголошення назви команд та девізів. Кожна з команд робить це почергово.

Основний зміст гри – це поетапне оголошення всіх конкурсів та завдань. Перший раунд – «Історичний портрет-загадка»,  що допоможе вчителю та учням перевірити знання історичних постатей. Наприклад, («Він на воротах Цареграда свій щит прибив – Русі награда. Про Київ світ заговорив і побрататись з ним хотів. Літописи доносять людям: «Хай Київ  матір'ю всім буде...». Своїм дружинникам й колегам  так  сказано було ...(Олегом)

Запропоновані завдання-загадки допоможуть вчителю перевірити як учням вдалося засвоїти матеріал. Даний вид завдань відповідатиме віковим особливостям учнів 5-го класу. Вони використовуються для перевірки знань, винахідливості. У цьому і полягає очевидна педагогічна спрямованість і популярність загадок як розумової розваги.

Дітям подобаються ігри-загадки. Необхідність порівнювати, пригадувати, думати, здогадуватися забезпечує радість та насолоду від розумової праці. Розгадування загадок розвиває здібність до аналізу, узагальнення, формує уміння міркувати, робити висновки.

Наступним раундом є конкурс «Розминка». Він повинен мати ряд питань, які мають бути тісно пов’язаними з програмовим матеріалом і зорієнтованими на вікові особливості учнів. Враховано також те, що у процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, самостійно мислити, розвивається увага.

Ще одною формою контролю засвоєння учнями вивченого матеріалу є перевірка на засвоєння понять та термінів. Тому наступний запропонований нами конкурс може називається  «Що це означає?». Діти в момент виконання цього завдання мають бути уважними, зосередженими й дисциплінованими, особливістю цього завдання – є згуртування учнівського колективу для обговорення та пояснення терміну.

Для перевірки засвоєння учнями дат та джерельної бази, можна запропонувати конкурс під назвою – «Документальна хронологія». Суть даного завдання полягає в тому, що учням потрібно розташувати події, описані в уривках документів у хронологічній послідовності.  Це допоможе вчителу виявити проблеми, що пов’язані із засвоєнням дат. Наприклад,

1. Отримавши в Новгороді звістку про беззаконня Святополка, він наказав своїм воїнам лаштуватися до походу: «Не я почав побивати братів, а він. Хай буде Бог месником за кров братів моїх...»

2. «І став він городи зводити по Дерні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні». Грандіозні фортифікації увічнено назвою «Змієві вали»

3. «Повелів він повкидати кумирів – тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому узвозу на ручай»

4. «Поставив Ярослав Русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів».

Проте, проводячи дане завдання у 5 класі необхідно чітко й зрозуміло формулювати питання. Важливо не тільки механічно запам’ятати дату і подію, а й логічно пов’язати їх з характеристикою історичного явища та епохою. Ступінь складності повинен залежить від віку учнів, рівня їх підготовленості, їх розумових здібностей.

Заключним  етапом повинно стати підведення підсумків уроку вчителем. Тому, закінчити урок можна такими словами: «Отже, на цьому ми закінчуємо нашу гру «Що? Де? Коли?». Виявилася вона цікавою, з різноманітними перешкодами, які нам вдалося подолати. А тепер я пропоную оцінити ваші знання, за допомогою яких вам вдалося пройти цей нелегкий шлях». Це допоможе підвести учнів до логічного завершення уроку та виставлення оцінок, повідомлення домашнього завдання.

Таким чином, представлена методична розробка підсумково-узагальнюючого уроку з теми «Княжа Русь-Україна» у 5 класі – є найбільш суттєвою та ефективною. Адже, у процесі розробки методичних рекомендацій даного уроку враховувалися такі психологічні особливості учнів, як увага, мислення, пам’ять, сприймання, уява. Ці особливості сприятимуть підвищенню навчальних досягнень школярів. Врахування наведених чинників сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу, підтримуватиме активний стан школярів на всіх етапах навчального пізнання.

Виходячи з вищесказаного, пізнавальний інтерес під час ігрових уроків у дітей очевидний і сягає високого рівня. Всі наведені факти переконують, що включення ігор та ігрових моментів у навчальний процес збагачує учнів новими знаннями, вміннями та навичками, робить процес навчання цікавим, захоплюючим, творчим.

Список використаної літератури:

1. Барвінець О.В. Використання ігор на уроках історії / Вступна стаття К. О. Баханова. – Х. : Вид. група «Основа», 2011. – 141 с.

2. Барнінець О. В. Методика організації та проведення ігор на уроках історії / Збірник наукових праць. Частина 1, 2011. – С. 14–20.

3. Баханов К. О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник – довідник / К. Баханов. – Запоріжжя: Просвіта. – 2002. – 208 с.

4. Галкін С. М.  Організація ігрової діяльності на уроці // Завуч. – 2004. – № 30 (216). – С. 9; – 2005. – № 2 (224). – С.17–20.

5. Жорник О. В. Формування пізнавальної активності учнів у процесі ігрової діяльності // Рідна школа.. – 2000. – № 3. – С. 37–43.

6. Кондрашова, Л. В., Лаврентьєва, О. О., Зеленкова, Н. І. Методика організації виховної роботи в сучасній школі: навчальний посібник / Л. В. Кондрашова, О. О. Лаврентьєва, Н. І. Зеленкова. – Кривий Ріг : КДПУ, 2008 – 187 с.

7. Снагощенко В. В. Дидактичні ігри у навчанні історії / Педагогічні науки, теорія, історія, інноваційні технології. – 2012. – № 4 (22). – С. 65–72.