Вимоги щодо розв'язування юридичних задач

Я. Ю. МИХАЙЛЕНКО,

студенка V курсу історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Науковий керівник: О. С. Дудченко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗВЯЗУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ЗАДАЧ НА УРОКАХ ПРАВОЗНАВСТВА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Важливим завданням викладання правознавства в школі є підготовка цілком освітчених педагогів, що володіють знаннями про основні державно-правові інститути, права та обов’язки людини та громадянина, та способи їх реалізації та захисту. Виходячи з основних завдань системи правового виховання в школі та вивчення курсу правознавства, в якості дидактичної форми організації навчальної роботи, виділяються: класні заняття по праву, що проводяться у вигляді уроків різного типу; класні заняття по праву, що проводяться в особливий час і не з усіма учнями, а тільки з тими, хто виявляє особливий інтерес до права; позакласна робота (головним чином гурткова, масові заходи тощо); індивідуальні самостійні заняття по праву шляхом самоосвіти, правове самовиховання (читання, екскурсії і т.д.).

Однак деякі дидактичні форми організації правового виховання в практичному плані з різних причин (наприклад, не вистачає фахівців вищої кваліфікації, недооцінюються школою існуючі дидактичні форми і способи організації уроку, знижується рівень і цінність уроку, як одного з елементів процесу навчання і т.д.) в школах не застосовуються, а якщо і застосовуються, то безсистемно і неефективно, часто пасивно, про що свідчить зниження рівня правової грамотності підростаючого покоління [ 4, с. 1].

У навчальній програмі предмета «Правознавство. Практичний курс» (9 клас) зазначено, що «пізнавальна діяльність учнів на уроках з курсу правознавства має включати …  груповий і індивідуальний аналіз правових ситуацій; формулювання і аргументацію учнем власної точки зору з посиланням на норми права; застосування набутих знань для визначення відповідного закону способу і порядку дій в конкретних ситуаціях…» [1].

У навчальному процесі також важливо приділяти серйозну увагу на наступні організаційні аспекти правового виховання в процесі викладання предмета «Правознавство». По-перше, це вимоги до особистості та професійної підготовці вчителя. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання. Безперечно, що вся відповідальність лежить на вчителі курсу «Правознавство» саме найважливішою якісною характеристикою яких є правова культура. Виділення правової культури, як особливого феномену, обумовлено специфічною правовиховної діяльністю і безперервним підвищенням вимог до особистості педагога. Його головне призначення – сприяти вдосконаленню процесу правового навчання і виховання, зростанню його ефективності. Учитель досить вільно повинен орієнтуватися в ряді підручників і посібників для юридичних факультетів і вузів. До них слід віднести, перш за все, підручники з теорії держави і права, конституційного права, цивільного права, кримінального права та інших галузей права, спеціальні підручники і навчальні посібники з юридичних дисциплін для педагогічних вузів, які все більш активно входять у практику підготовки вчителів-правознавців. Крім того, вчителі-правознавці повинні вміти використовувати в своїй роботі нормативно-правові акти, адже вони і є рушійною силою  даного курсу. При цьому нормативно-правові акти необхідно використовувати не в застиглому вигляді, а в реальному житті і динаміці. На практиці це означає вимога ведення контрольного екземпляра, де відображаються поточні зміни і доповнення в нормах даного нормативно-правового акта. Саме на прикладах розв’язування юридичних задач за допомогою нормативно-правових актів і відбудеться вивчення курсу правознавство шляхом активізації в учнів умінь і навичок застосовувати здобуті знання на практиці.

Наприклад, О. Наровлянський пропонує учням здійснювати свою діяльність у три етапи таким чином:

«1. Перший крок – аналіз ситуації й установлення всієї юридично значимої інформації, що міститься в ній (обставинами, які матимуть значення для розв’язання задачі, як правило, є вік учасників правовідносин, розмір завданої шкоди, мотиви, якими керувалися учасники правовідносин, тощо).

Усі обставини, які викладені в задачах, приймаються (якщо інше спеціально не обумовлено в завданні) такими, що достовірно встановлені. Не намагайтеся домислювати певні обставини, які не зазначенів задачі.

2. Другий крок – установлення нормативних актів, які регулюють описані правовідносини, відповідних правових норм, що безпосередньо регулюють відносини в запропонованій ситуації.

3. Третій крок – прийняття рішення – відповідь на поставленізапитання (визначення правомірності дій або правомірного шляхувиходу із запропонованої ситуації, кваліфікація подій тощо) [ 2, с. 4].

Вітчизняні дослідники О. Пометун і Т. Ремех пропонують учням аналізувати правові ситуації за такою схемою: «Факти: Що відбулося? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які є другорядними?

Проблеми: Якими є інтереси сторін? У чому полягає конфлікт? Яке питання необхідно вирішити для розв’язання ситуації? Якими нормами закону регулюється ситуація?

Аргументи: Якими є ваші аргументи (зокрема положення законодавства) на захист інтересів кожної із сторін ситуації?

Рішення: Хто має вирішувати ситуацію? Яким може бути рішення щодо цієї ситуації? Чому ви так думаєте? Якими можуть бути його наслідки? Які ще способи розв’язання ситуації ви можете запропонувати її учасникам?» [3, с. 180].

Спираючись на особливості уроків права, вчитель має можливість активно використовувати зміст уроків в ідейно-виховних цілях. Тут знання основних проблем держави і права, при вмілому його використанні, сприяє формуванню у свідомості учнів найважливішою боку наукового світогляду – політико-правових поглядів і переконань в тісному зв’язку з економічними, моральними, естетичними ідеалами і поняттями. Даючи найзагальніші уявлення про політичну і економічну системи, а також про соціальну основу суспільства, важливо, не розкриваючи всебічно ці складні поняття, домагатися узагальнення на доступному для учнів рівні, виходячи з їх життєвих уявлень. У теж час уроки по названій темі мають виключно важливе виховне значення. У школярів по суті вперше в певній мірі формуються знання і уявлення про нашу державу.

Виховні аспекти уроку права можна виявити і в процесі вивчення окремих тем галузей права. В основі викладання питань цивільного, підприємницького, адміністративного, кримінального та інших галузей права потрібно розібрати окремі правові ситуації. При цьому більшість тем названих галузей права учні IX класів зустрічають вперше і не володіють особистим досвідом участі у відповідних правовідносинах. Це сприяє підвищеному інтересу учнів, перш за все, до питань трудового та кримінального права. Для правильного задоволення цього інтересу важливо починати з вивчення норм і юридичних ситуацій, близьких до життєвого досвіду школярів в сім’ї і суспільного життя і на цій базі формувати певні навички, переконання і установки поведінки школярів.

Здійснюючи виховні завдання на уроках права, вчителям права слід не просто інформувати учнів, але й показати ідейно-виховний сенс правових знань, практичну значимість, прищеплювати інтерес до цього навчального предмету та до подальшого придбання правових знань, розвивати у них здатність наполегливо і уміло працювати самостійно. Слід використовувати міжпредметні зв’язки в процесі викладання курсу «Правознавство». Отримання правової інформації в ході уроку права сприяє формуванню правильних соціально-політичних поглядів і мислення учнів, до числа яких можна віднести правову ідеологію. Правову інформацію вчитель предмета «Правознавство» найчастіше викладає у формі пояснення, розповіді, шкільної лекції. Основним тут виступає живе слово вчителя. В оповіданні вчитель повинен повідомляти тільки достовірні наукові факти, що відображають правову дійсність, робити теоретичні узагальнення, у міру викладу використовувати наочні посібники. Розповідь повинна бути живим і емоційним, містити особисте ставлення педагога до викладаються питань. Бесіда застосовується з метою повідомлення нових знань, їх закріплення, перевірки та оцінки, повторення і узагальнення пройденого. У дидактиці сформульовані певні вимоги до бесіди. Питання вчителя, провідного бесіду, повинні бути короткими і точними, стимулюючими учнів до аналізу, порівнянню, зіставленню, узагальненню, і задаватися послідовно.

Таким чином, аналіз і розв’язання правових ситуацій у процесі навчання правознавства учнів сприяє опануваннюними навчальним матеріалом на якісно вищому рівні; дає можливість перевіряти рівень засвоєння учнями теоретичного правознавчого матеріалу й виявляти прогалини у їхніх знаннях;   розвиває логіку та критичне мислення учнів; формує предметні правові уміння дев’ятикласників. Найціннішим у процесі аналізу розв’язання правових ситуацій на уроках з правознавства є те, що учні мають можливість відстежити дію правових норм у конкретних юридичних ситуаціях, а це, своєю чергою, формує в них усталене уявлення про право як ефективний регулятор суспільних відносин [ 4, с. 6]. Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результатив ний компонент навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

Список використаної літератури

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show.

2. Наровлянський О.Д. Правознавство: Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К. : Грамота, 2010. – 272 с.

3. Пометун  О.І., Ремех Т.О. Правознавство. Практичний курс: підручник для 9 кл. / О.Пометун, Т.Ремех [Текст]. – К.: Літера ЛТД, 2009. – 192 с.

4. Пишко О. Л. Аналіз і розв’язання правових ситуацій на уроках з практичного курсу правознавства як засіб формування правових умінь дев’ятикласників / О. Л. Пишко / Права людини та громадянина: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 листопада 2012 року, м. Ніжин.