Я. Ю. МИХАЙЛЕНКО,
студенка V курсу історико-юридичного факультету Ніжинського державного
університету імені Миколи Гоголя
Науковий керівник: О. С. Дудченко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри права та
методики викладання історико-правознавчих дисциплін Ніжинського державного
університету імені Миколи Гоголя
ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ЩОДО
РОЗВЯЗУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ЗАДАЧ НА УРОКАХ ПРАВОЗНАВСТВА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
Важливим завданням викладання правознавства в школі є підготовка цілком
освітчених педагогів, що володіють знаннями про основні державно-правові
інститути, права та обов’язки людини та громадянина, та способи їх реалізації
та захисту. Виходячи з основних завдань системи правового виховання
в школі та вивчення курсу правознавства, в якості дидактичної форми організації навчальної роботи, виділяються: класні заняття по праву, що
проводяться у вигляді уроків різного типу; класні заняття по праву, що
проводяться в особливий час і не з усіма учнями, а тільки з тими, хто виявляє
особливий інтерес до права; позакласна робота (головним чином гурткова, масові заходи тощо); індивідуальні самостійні заняття по
праву шляхом самоосвіти, правове самовиховання (читання, екскурсії і т.д.).
Однак деякі дидактичні форми організації правового виховання в практичному
плані з різних причин (наприклад, не вистачає фахівців вищої кваліфікації,
недооцінюються школою існуючі дидактичні форми і способи організації уроку,
знижується рівень і цінність уроку, як одного з елементів процесу навчання і
т.д.) в школах не застосовуються, а якщо і застосовуються, то безсистемно і
неефективно, часто пасивно, про що свідчить зниження рівня правової грамотності
підростаючого покоління [ 4, с. 1].
У навчальній програмі предмета «Правознавство. Практичний курс» (9 клас)
зазначено, що «пізнавальна діяльність учнів на уроках з курсу правознавства має
включати … груповий і індивідуальний
аналіз правових ситуацій; формулювання і аргументацію учнем власної точки зору
з посиланням на норми права; застосування набутих знань для визначення
відповідного закону способу і порядку дій в конкретних ситуаціях…» [1].
У навчальному процесі
також важливо приділяти серйозну увагу на наступні організаційні аспекти
правового виховання в процесі викладання предмета «Правознавство». По-перше, це вимоги
до особистості та професійної підготовці вчителя. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути
керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і
навчання. Безперечно, що вся
відповідальність лежить на вчителі курсу «Правознавство» саме найважливішою якісною характеристикою яких є правова культура. Виділення
правової культури, як особливого феномену, обумовлено специфічною правовиховної
діяльністю і безперервним підвищенням вимог до особистості педагога. Його
головне призначення – сприяти вдосконаленню процесу правового навчання і
виховання, зростанню його ефективності. Учитель досить вільно повинен
орієнтуватися в ряді підручників і посібників для юридичних факультетів і вузів.
До них слід віднести, перш за все, підручники з теорії держави і права,
конституційного права, цивільного права, кримінального права та інших галузей
права, спеціальні підручники і навчальні посібники з юридичних дисциплін для
педагогічних вузів, які все більш активно входять у практику підготовки
вчителів-правознавців. Крім того, вчителі-правознавці повинні вміти використовувати в своїй роботі
нормативно-правові акти, адже вони і є рушійною силою даного курсу. При цьому
нормативно-правові акти
необхідно використовувати не в застиглому вигляді, а в реальному житті і
динаміці. На практиці це означає вимога ведення контрольного екземпляра, де
відображаються поточні зміни і доповнення в нормах даного нормативно-правового
акта. Саме на прикладах розв’язування юридичних
задач за допомогою нормативно-правових актів і відбудеться вивчення курсу
правознавство шляхом активізації в учнів умінь і навичок
застосовувати здобуті знання на
практиці.
Наприклад, О. Наровлянський пропонує учням здійснювати свою діяльність
у три етапи таким чином:
«1. Перший крок – аналіз ситуації й установлення всієї
юридично значимої інформації, що міститься в ній (обставинами, які матимуть
значення для розв’язання задачі, як правило, є вік учасників правовідносин,
розмір завданої шкоди, мотиви, якими керувалися учасники правовідносин, тощо).
Усі обставини, які
викладені в задачах, приймаються (якщо інше спеціально не обумовлено в завданні) такими, що достовірно встановлені. Не намагайтеся домислювати певні обставини, які не
зазначенів задачі.
2. Другий крок – установлення нормативних актів, які регулюють описані
правовідносини, відповідних правових норм, що безпосередньо регулюють відносини
в запропонованій ситуації.
3. Третій крок – прийняття рішення – відповідь на поставленізапитання (визначення
правомірності дій або правомірного шляхувиходу із запропонованої ситуації,
кваліфікація подій тощо) [ 2, с. 4].
Вітчизняні дослідники О. Пометун і Т. Ремех пропонують учням
аналізувати правові ситуації за такою схемою: «Факти: Що відбулося? Хто є учасниками
ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які є другорядними?
Проблеми: Якими є інтереси сторін? У чому полягає конфлікт? Яке
питання необхідно вирішити для розв’язання ситуації? Якими нормами закону
регулюється ситуація?
Аргументи: Якими є ваші аргументи (зокрема положення
законодавства) на захист інтересів кожної із сторін ситуації?
Рішення: Хто має вирішувати ситуацію? Яким може бути рішення
щодо цієї ситуації? Чому ви так думаєте? Якими можуть бути його наслідки? Які
ще способи розв’язання ситуації ви можете запропонувати її учасникам?» [3, с. 180].
Спираючись на
особливості уроків права, вчитель має можливість активно використовувати зміст
уроків в ідейно-виховних цілях. Тут знання основних проблем держави і права,
при вмілому його використанні, сприяє формуванню у свідомості учнів
найважливішою боку наукового світогляду – політико-правових поглядів і
переконань в тісному зв’язку з економічними, моральними, естетичними ідеалами і
поняттями. Даючи найзагальніші уявлення про політичну і економічну системи, а
також про соціальну основу суспільства, важливо, не розкриваючи всебічно ці
складні поняття, домагатися узагальнення на доступному для учнів рівні,
виходячи з їх життєвих уявлень. У теж час уроки по названій темі мають виключно
важливе виховне значення. У школярів по суті вперше в певній мірі формуються
знання і уявлення про нашу державу.
Виховні аспекти уроку
права можна виявити і в процесі вивчення окремих тем галузей права. В основі
викладання питань цивільного, підприємницького, адміністративного,
кримінального та інших галузей права потрібно розібрати окремі правові
ситуації. При цьому більшість тем названих галузей права учні IX класів
зустрічають вперше і не володіють особистим досвідом участі у відповідних
правовідносинах. Це сприяє підвищеному інтересу учнів, перш за все, до питань
трудового та кримінального права. Для правильного задоволення цього інтересу
важливо починати з вивчення норм і юридичних ситуацій, близьких до життєвого
досвіду школярів в сім’ї і суспільного життя і на цій базі формувати певні
навички, переконання і установки поведінки школярів.
Здійснюючи виховні
завдання на уроках права, вчителям права слід не просто інформувати учнів, але
й показати ідейно-виховний сенс правових знань, практичну значимість,
прищеплювати інтерес до цього навчального предмету та до подальшого придбання
правових знань, розвивати у них здатність наполегливо і уміло працювати
самостійно. Слід використовувати міжпредметні зв’язки в процесі викладання
курсу «Правознавство». Отримання правової інформації в ході уроку права сприяє формуванню
правильних соціально-політичних поглядів і мислення учнів, до числа яких можна
віднести правову ідеологію. Правову інформацію вчитель предмета «Правознавство» найчастіше викладає у формі
пояснення, розповіді, шкільної лекції. Основним тут виступає живе слово
вчителя. В оповіданні вчитель повинен повідомляти тільки достовірні наукові
факти, що відображають правову дійсність, робити теоретичні узагальнення, у
міру викладу використовувати наочні посібники. Розповідь повинна бути живим і
емоційним, містити особисте ставлення педагога до викладаються питань. Бесіда
застосовується з метою повідомлення нових знань, їх закріплення, перевірки та
оцінки, повторення і узагальнення пройденого. У дидактиці сформульовані певні
вимоги до бесіди. Питання вчителя, провідного бесіду, повинні бути короткими і
точними, стимулюючими учнів до аналізу, порівнянню, зіставленню, узагальненню,
і задаватися послідовно.
Таким чином, аналіз і розв’язання правових ситуацій у процесі навчання
правознавства учнів сприяє опануваннюними навчальним матеріалом на якісно
вищому рівні; дає можливість перевіряти рівень засвоєння учнями теоретичного
правознавчого матеріалу й виявляти прогалини у їхніх знаннях; розвиває логіку та критичне мислення учнів;
формує предметні правові уміння дев’ятикласників. Найціннішим у процесі аналізу розв’язання правових ситуацій на уроках з
правознавства є те, що учні мають можливість відстежити дію правових норм у
конкретних юридичних ситуаціях, а це, своєю чергою, формує в них усталене
уявлення про право як ефективний регулятор суспільних відносин [ 4, с. 6]. Отже, форма організації навчання є
важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результатив ний
компонент навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами
навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед
яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.
Список використаної літератури
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. –
[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show.
2. Наровлянський О.Д. Правознавство: Підручн. для
10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К. : Грамота, 2010. –
272 с.
3. Пометун О.І., Ремех Т.О. Правознавство.
Практичний курс: підручник для 9 кл. / О.Пометун, Т.Ремех [Текст]. – К.: Літера
ЛТД, 2009. – 192 с.
4. Пишко
О. Л. Аналіз і розв’язання правових ситуацій на уроках з практичного курсу правознавства
як засіб формування правових умінь дев’ятикласників / О. Л. Пишко / Права людини та
громадянина: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16
листопада 2012 року, м. Ніжин.
Немає коментарів:
Дописати коментар