Використання засобів ІКТ для підвищення ефективності уроку історії

Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти.

У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Законами України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту»,  Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті та іншими офіційними документами передбачається забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.

Інформаційна ера характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти. Освіта трансформується з соціального інституту в самостійну систему, яка визначально впливає на сферу праці та економіки і є стратегічним ресурсом держави.

Досвід країн, що впевнено застосовують інформаційно-комунікацій технології, свідчить: «Вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні для ефективного використання ІКТ. Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні опановували вміння зіставляти різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися на об'єкти маніпуляцій».

На території України розробка комп'ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще у 70-ті рр. минулого століття, але й до сьогодні вони не досить ефективно застосовуються у навчальному процесі через недостатню увагу до питань методики комп'ютерного навчання. Поява комп'ютерів не призводить до автоматичного підвищення результативності та ефективності навчального процесу. Застосування комп'ютера на уроці історії як засобу організації навчання передбачає розв'язання питання: як поєднати сучасні інформаційно-комунікаційні технології з традиційними для навчання історії засобами та методами навчання. Відсутність відповіді на це питання гальмує інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій навчання в історичну освіту.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності уроку.

РОЗДІЛ 1. Інформаційно-комунікаційні технології як перспективний напрям підвищення ефективності уроку

1.1. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій

Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, передавання й подання інформації, що розширю знання людей розвивають їхні можливості з управління технічними й соціальними процесами.

З появою персональних комп’ютерів з'явився термін нові інформаційні технології", під яким розуміють впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних засобів.

Сучасні інформаційні технології характеризуються наявністю всесвітньо мережі Інтернет, такими сервісами, як електронна пошта, телекомунікації, що надають широкі можливості. Жива комунікація невід’ємна від інформаційних технологій, тому на сучасному етап розвитку технічних програмних засобів інформаційних технологій називають інформаційно-комунікаційними.

Поняття "інформаційно-комунікаційні технології" (ІКТ) є не однозначним.

Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів ресурсів, як використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією. Під цими технологіями мають на увазі комп'ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередач, а також телефонний зв'язок.

Захарова розуміє під ІКТ "конкретний спосіб роботи зі інформацією: це сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об'єкт, що вивчаться".

Зазвичай використовують типізацію засобів КТ за технічними ознаками - програмні та апаратні.

В. Тірайнев до складу ІКТ відносить сукупність методів та програмно-технічних засобів, що об’єднані в технологічний ланцюг, який забезпечу збір, обробку, збереження та відображення інформації з метою зниження використання, а також для підвищення надійності й оперативності.

Теоретичні засади інформаційно-комунікаційних технологій, основу яких становлять найважливіші поняття й закони інформатики (інформатика як наука, об'єкт та предмет інформатики; поняття інформації, властивостей та особливостей, до яких відносять цінність, повноту, актуальність, компактність, достовірність та логічність; різноманітна класифікація інформації; основні інформаційні процеси, типи інформаційних ресурсів, види інформацйної діяльності, принципи функціонування комп’ютерна техніки, алгоритми інформаційного моделювання, використання ІКТ).

Методи ІКТ включають моделювання, системний аналіз, системне проектування, методи передач, збору, продукування, накопичення, збереження, обробки, передач та захисту інформації.

Засоби ІКТ поділяють на:  апаратні: персональний комп'ютер його основні складові, локальні та глобальні мережі, сучасне периферійне обладнання;  програмні: системні, прикладні, інструментальні.

У роботі  ІКТ визначено як узагальнене поняття, яке опису різноманітні методи, способи та алгоритми збору, накопичення, обробки, подання й передавання інформації.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають давати відповіді на запитання: як організувати в комп'ютерному середовищ навчальний процес з урахуванням специфіки конкретно навчальної дисципліни, навчальних та практичних цілей, як засоби КТ як використовувати, яким змістом їх наповнити, як контролювати їх якість. Це ціла низка запитань, на як неможливо відповісти, не проводячи спеціальних педагогічних пошуків та експериментів.

1.2.  Роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі

Інформаційно-комунікаційні технології пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформацією. Цей термін включає всі технології, що використовуються для роботи з інформаційними ресурсами. Загалом використання ІКТ в навчальному процесі виступає як комп'ютерно-орієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту і методики навчання, що представлені педагогічними програмними засобами, інформаційно орієнтованими методами навчання і комунікаційними мережами для розв'язання дидактичних завдань або їх фрагментів.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі.

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансляцію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально- виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань набагато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосовувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання.

Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:

•   ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;

•   знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;

•   знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття;

•   сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;

•   реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.

Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, реконструкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.

Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.

Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.

•   По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;

•   по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;

•   по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання.

Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі.

Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:

•   збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;

•   підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя;

•   встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;

•   стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;

•   змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;

•   змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності.

1.3  Дидактичні особливості організації уроку історії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Під час підготовки до уроку вчитель має визначитися: «Чи треба використовувати комп'ютер на цьому уроці? На якому саме етапі уроку використання комп'ютера буде найбільш доцільним?»

Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими видами навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використання комп'ютерів всіма учнями одночасно. Інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено опрацювати на уроці, супроводжувався використанням ІКТ. Важливішим видається інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у вибрані етапи традиційного подання матеріалу, яка допомагає збагатити урок, показати паралельні рішення, здійснити узагальнення, стимулювати уяву учнів, виконати експеримент, прискорити процес навчання.

Можливості використання ІКТ у навчальному процесі:

1.  Використання мов програмування: за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку.

2.  Використання готових програмних продуктів (енциклопедій, програмно-педагогічних засобів тощо).

3.  Використання стандартних програм пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процесора Word, ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint.

4.  Застосування різноманітних баз даних та Інтернет-сервісів, які удосконалюють та підвищують ефективність навчального процесу та дозволяють перевірити знання та уміння учнів.

Зміст навчального предмету, можливості комп'ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій визначають методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів. Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку історії з використанням ІКТ:

1.  Адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей дитини.

2.  Керованості: у будь-який момент вчитель повинен мати можливість скорегувати процес навчання.

3.  Інтерактивності і діалогового характеру навчання.

4.  Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи.

5.  Підтримання стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп'ютером.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах навчального процесу: при поясненні (введенні) нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок школярів. Технологія взаємодії та поєднання зусиль вчителя та роботи учнів на комп'ютерах залежить від типу уроку. Наведемо приклад структури найбільш поширеного типу уроку — комбінованого. Структура комбінованого уроку з використанням комп'ютерів може бути наступною:

1.  Звучить тема, яка буде розглядатись на уроці, але учнів попереджають про те, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів починає працювати за комп'ютером, а з рештою працює вчитель (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант).

2.  Після оголошення теми, плану уроку та мотивації навчальної діяльності вчитель переходить до наступного етапу уроку — пояснення нового матеріалу. Кращі учні можуть вивчати новий матеріал за комп'ютером, а з рештою учнів працює вчитель.

3.  Опрацювавши новий матеріал, учитель та учні переходять до нового етапу уроку — первинного осмислення вивченого матеріалу. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп'ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель.

Учні, що знаходяться за комп'ютером, можуть виконувати завдання, складені за щойно опрацьованим матеріалом. У разі виникнення проблем учитель бачить, на що варто звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці. Наприкінці заняття, вчитель підбиває підсумки, школярі отримують домашнє завдання.

Щоб зробити комбінований урок в комп'ютерному класі більш ефективним, можна поділити учнів на три групи, які будуть по черзі працювати за комп'ютером.

— на етапі перевірки знань, отриманих на попередньому уроці. У цю групу можуть входити учні з будь-яким рівнем навчальних досягнень.

— на етапі вивчення нового матеріалу. У цю групу, як правило, входять учні з високим рівнем навчальних досягнень;

— на етапі перевірки нових знань, отриманих на цьому уроці. Тут, як і в першій групі, можуть знаходитися учні з різними здібностями.

Отже, використання ІКТ на уроках історії дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Проте ефективне впровадження в навчальний процес ІКТ не завжди забезпечується в межах традиційної класно-урочної системи організації навчальної діяльності, а тому може вимагати змін форм його організації.

РОЗДІЛ 2. сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії

2.1. Можливості використання мультимедійних презентацій на уроках історії

Інформаційно-комунікативна компетентність - один з основних пріоритетів сучасної освіти. Змінюється весь характер життя, надзвичайно зростає роль інформаційної діяльності, а всередині неї - активної, самостійної обробки інформації людиною.

Сьогодні, коли більшість навчальних закладів забезпечені комп'ютерами, мультимедійними проекторами, інтерактивними дошками та іншою технікою, ми як і раніше розмірковуємо про доцільність використанні цих благ цивілізації на уроці.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення.

Комп'ютер реально стає сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події. Більшість вчителів зазначають, що учні часто випереджають багатьох освітян в використанні комп'ютерів і телекомунікаційних технологій. Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 

Використання  презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни, і з історії зокрема. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи. З цього приводу слід відзначити, що підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат (звичайно потрібен проектор) та може швидко змінюватися за бажанням вчителя.

Для підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень тощо.

Розмова викладачів різних дисциплін про варіанти використання мультимедійних презентацій закономірна. Адже багато хто з нас переросли первинну ейфорію від нових можливостей і дозріли до серйозної розмови про те, яке місце презентації на сучасному уроці.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А. Коменський у своїй праці "Велика дидактика” писав: "...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...”

Досліджуючи відгуками багатьох педагогів, які висловлюють свої думки на освітніх форумах та у блогах, і на основі власних спостережень можу зазначити, що використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає:

•   раціоналізувати форми подачі інформації (економія часу на уроці);

•   підвищити ступінь наочності;

•   отримати швидкий зворотний зв'язок;

•   відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

•   створити емоційне ставлення до навчальної інформації;

•   активізувати пізнавальну діяльність учнів;

•   реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу;

•   підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;

•   проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;

•   готувати конкурентоспроможну особистість;

•   скоротити терміни освоєння предмета.

За способом використання презентації в основному розділяють на дві групи: презентації для супроводу доповіді (лекції) і індивідуальні проекти. Перша органічно вписується в структуру уроку, супроводжуючи розповідь учителя. Друга є однією з провідних форм особистісно-орієнтованого навчання.

Дуже допомагає презентація при узагальненні матеріалу, коли в темі є наскрізні поняття, і потрібно наприклад скласти узагальнюючу схему чи таблицю. Н-д, у темі «Провідні держави світу в 20-30-х рр..ХХ ст..» це поняття демократія й тоталітаризм, диктатори, світова економічна криза та ін..

Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи – фронтальну, групову, індивідуальну. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання  до вже готових презентацій( у цьому випадку учні дуже активні якщо робота проводиться в групах – одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді).

Дуже психологічними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження – наприклад  «Голодомор», «Війна», «Крути», «Афганістан».

І нарешті, слід зауважити, що найбільш незамінними презентації стають при викладенні тем по історії культури та економіки. В першій - це твори, автори, тенденції, віртуальні екскурсії в музеї (до речі тут пригодиться новий ресурс від Google – Арт-проект  - http://www.googleartproject.com), в другій – цифри, діаграми, графіки.

Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.

Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями учитель. Вони можуть використовуватися на наступних етапах (з відповідною метою і наповненням):

1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.

2. При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.

3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).

4. При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.

5. Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6. Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Починаючи розробку авторських презентацій я ознайомилась з напрацюваннями колег-педагогів з цього питання, як теоретичними, так і практичними.

Для себе я визначила пріоритетні різновиди чи типи презентацій:

•   презентації для повторювально-узагальнюючих уроків;

•   презентації що містять повноцінний методичний супровід уроку.

•   презентації для подачі і закріплення нового матеріалу;

•   учнівські презентації, як навчальний продукт уроку.

При плануванні, розробці та створенні учнівської PowerPoint презентації особлива увага приділяється формуванню вмінь та навичок відбору переконливих фактів для демонстрування думок, ідей, сприяють розвитку навичок стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації подавати результати досліджень за допомогою вдало підібраних діаграм і графіків. Особлива увага приділяється розвитку навичок виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідей, гіпотез, висновків.

Уміле використання програми PowerPoint для виконання мультимедійних презентацій дає величезні можливості для розвитку учнів, формуючи важливі у сучасних умовах життя навички:

-    критичне осмислення інформації;

-    виділення головного в інформаційному повідомленні;

-    систематизація та узагальнення матеріалу;

-    грамотне представлення поданої інформації.

Робота над презентацією, її публічне представлення, захист позитивно впливає на розвиток у дітей навичок спілкування з допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації, виробленню в учнів власної точки зору, вміння її аргументувати і відстоювати, а отже сприяє і підвищенню успішності учня. І не тільки з історії, а й з інших дисциплін та поза навчальним закладом.

Безперечним плюсом презентації, створеної в PowerPoint, є можливість варіювати об’єм матеріалу, методичні прийоми використання в залежності від цілей уроку, рівня підготовленості учнів, вікових особливостей. У випадку необхідності вчитель може замінити текст, малюнок, діаграму, чи просто сховати лишні слайди. Ці можливості дозволяють максимально налаштовувати будь-яку раніше розроблену презентацію під конкретний урок і конкретних учнів.

Розробники мультимедійних презентацій виділяють наступні етапи підготовки мультимедійної презентації:

-    написання сценарію;

-    розробка дизайна;

-    підготовка медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти);

-    підготовка звукового супроводу;

-    тестування.

Але в основному є загальні рекомендації, виконання яких приведе вас до створення ефективної презентації.

Презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. Тривалість не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів (показ одного слайда займає бл. 1 хв., плюс час для відповідей на питання). В презентації не має бути нічого лишнього. При створенні слід використовувати готові шаблони при виборі стилю і кольорі фона, оскільки вони створені за правилами сприймання візуальної інформації. Не потрібно перегружати слайди лишніми деталями. Краще зробити два прості слайди, ніж один з великим інформаційним наповненням. Додаткові ефекти слід звести до мінімуму і використовувати тільки з метою привернути увагу глядача до ключових моментів демонстрації. Звукові і візуальні ефекти ні в якому разі не повинні виступати на передній план і заступати корисну інформацію.

Головний принцип створення ефективної презентації – потрібно вміти вмістити максимум інформації у мінімум слів, привернути і утримувати увагу учнів, зважаючи на психологічні особливості сприймання інформації.

Надзвичайно велике значення для швидкості читання на екрані має розмір букв (1/10 – 1/15 екрану). Не менш важливим фактором зручності читання тексту на екрані являється вибір шрифту. Не рекомендується використовувати більш як три різні розміри шрифта на одній сторінці. Привернути увагу глядача, чи підкреслити важливість елемента можна з допомогою використання підкресленого, напівжирного чи курсивного тексту, але використовувати цю можливість слід також обережно.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів та пробудити інтерес до навчання. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, який подається, та ефектами, які його супроводжують, щоб учні буквально «сиділи на краєчку стільця».

Отже, урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того вчителя, який зберігає людські пріоритети в навчанні та одночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних та дидактичних  можливостей.

Таким чином, інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня.

2.2. Методичні принципи створення комп'ютерних тестів з історії

Одним із першочергових завдань сучасної освіти є запровадження новітніх технологій навчання й оцінювання. Адже саме контроль результатів забезпечує зворотний зв'язок у процесі навчання. Серед засобів об'єктивного контролю найбільш науково обґрунтованим є метод тестування із залученням технічних засобів для його проведення та обробки результатів. Одним із таких технічних засобів є комп'ютер, використання якого докорінно змінює процес підготовки тестових завдань, процедуру й технологію тестування, не враховуючи процес отримання результатів проходження тестів учнями. За умов переходу до обов'язкового зовнішнього тестування використання комп'ютерних тестів на уроках дає можливість учителям та учням пристосуватись до нового стандарту перевірки знань, освоїти новітні методики оцінювання знань та вмінь і водночас підвищити рівень комп'ютерної грамотності.

За місцем у навчальному процесі тести можуть бути локальними, тематичними і підсумковими. До локального узагальнення відносяться теми, присвячені історії однієї країни. Тематичне узагальнення традиційно співпадає з контролем знань, запропонованим чинною програмою. Підсумкове узагальнення охоплює основні питання, вивчені дітьми на уроках історії за рік, що дає учителю можливість об'єктивно оцінити як роботу учнів, так і свою. Такий системний підхід допоможе учням своєчасно готуватися до перевірки знань.

На думку Ю. Малієнко, за змістом комп'ютерних тестів можна провести їх класифікацію, тобто виділити основні типи: текстові, картографічні, візуально-ілюстративні. Кожен з цих типів сприяє розвитку відповідних умінь та навичок. Поєднання текстових завдань з картографічними та ілюстративними створює комп'ютерний комплекс з високим рівнем універсальності, що значно поширює процес самореалізації школярів.

Картографічні та візуально-ілюстративні тести вчитель може використовувати як комплексно, у поєднанні з іншими, так і окремим блоком.

Основними типами текстових завдань є:

• визначення історичних дат;

• визначення історичної постаті;

• встановлення відповідності між датами, подіями, явищами, історичними діячами;

• історико-географічні тести;

• історико-лінгвістичні питання;

• опрацювання термінологічного апарату;

• складання груп слів за схожістю понять і явищ.

Ми радимо скористатися найбільш простою, повнофункціональною програмою для створення комп'ютерних тестів «MyTest», яку безкоштовно можна скачати з Інтернету. Власне MyTest — це система програм (програма тестування учнів, редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення комп'ютерного тестування, отримання й аналізу результатів, виставлення оцінки за відповідною шкалою.

Програма MyTest надає широкі можливості вчителю історії для створення повноцінного тесту з історії. За її допомогою можна створити дев'ять типів завдань, які відповідають наступним вимогам:

1. Тестові завдання з однією правильною відповіддю. Структура цього тестового завдання така: умова (завдання), запитання за цією умовою та 3-5 варіантів відповідей, один з яких є правильним. Наприклад: «Хто став королем салічних франків 481 р.? Варіанти відповідей: а) Піпін Герістальський; б) Хлод- віг; в) Карл Мартел».

2. Тестові завдання множинного вибору. Зовні цей формат ідентичний попередньому, проте у ньому може бути будь-яка кількість правильних відповідей. Відповідаючи на завдання цього формату, учні мають вирішувати, наскільки правильним є кожний запропонований варіант для того, щоб бути обраним в якості правильної відповіді. У завданнях цього формату кожний варіант відповіді має бути або абсолютно правильним, або ж абсолютно неправильним з тим, щоб була виключена неоднозначність. Обидва типи завдань перевіряють знання фактів та концепцій, тобто декларативних, а не процедурних знань. Наприклад: «Оберіть із запропонованого переліку твердження, які характеризують право і суд часів Середньовіччя: а) ставлення до підозрюваного під час судового засідання залежало від його статусу в суспільстві; б) в епоху Середньовіччя існувало єдине та рівне для всіх правосуддя; в) система покарань епохи Середньовіччя вирізнялася гуманністю; г) кожен суспільний стан мав спеціальні суди та особливе правосуддя.

3. Тестові завдання з декількома найкращими відповідями. У тестових завданнях такого формату учень має вибрати певну кількість відповідей із запропонованого списку варіантів. Формат такого завдання доцільно використовувати у таких ситуаціях, як, наприклад, опис висновків, дослідження, рекомендації, в яких доречно дати більше однієї відповіді. Наприклад: «Укажіть, які з наведених тверджень (два) найбільш повно характеризують вплив Контрреформації на розвиток українських земель. Варіанти відповідей: а) контрреформаційний рух на українських землях пов'язаний з діяльністю Ордену єзуїтів, які вели боротьбу як із протестантизмом, так і з православ'ям; б) вплив Контр-реформації позначився у застосуванні контрреформаційних ідей для оновлення православної церкви. Про це свідчить діяльність православних братств, поширення полемічної літератури; в) поява численних єзуїтських шкіл, навчання в яких відкривало можливості для подальшої освіти в університетах Польщі, Німеччини, Італії, Франції; г) найбільш важливим здобутком Контрреформації в Україні, як і для інших європейських народів, став переклад Святого Письма тогочасною українською мовою, а також його використання в богослужінні».

4. Тестові завдання логічних пар, або визначення відповідності. Подібні тестові завдання є досить поширеними в процесі навчання історії. Такі тестові завдання складаються з 3-5 визначень або цифрових значень (дат), які є варіантами відповідей, та переліку слів чи фраз, що містять завдання. Учень має добрати до кожного пронумерованого завдання один найбільш відповідний варіант відповіді. Оскільки кожний варіант може використовуватися більше одного разу або не використовуватися взагалі, тестові завдання цього формату неможливо розв'язати методом виключення. Наприклад, «Встановіть відповідність між прізвищами учених і галузями науки, в яких вони творили: а) М. Фарадей; б) Д. Менделєєв; в) Ч. Дарвін. Галузі науки: 1) хімія; 2) біологія; 3) фізика; 4) математика».

5. Тестові завдання на визначення послідовності. Цей тип завдань якнайкраще підходить для визначення рівня сформова- ності хронологічної компетентності учнів, оскільки дозволяє перевірити розуміння ними зв'язків між історичними подіями. Наприклад, «Поставте події у хронологічній послідовності: а) Чуднівська воєнна кампанія; б) Перший Кримський похід;

в)           обрання гетьманом Лівобережної України І. Самойловича;

г)           Андрусівське перемир'я; д) Конотопська битва».

6.           Тестові завдання на визначення істинності та хибності тверджень на рівні «правильно/неправильно». Наприклад, «Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що Чортомлицька Січ існувала протягом 1652-1709 рр. — найдовше з усіх Запорозьких Січей». Цей формат широко застосовується для поточного оцінювання, неформального тестування або самоконтролю, але майже ніколи не застосовується у великих програмах стандартизованого тестування. Це зумовлено тим, що формат подібного тестового завдання має суттєві вади. По-перше, високий ступінь вгадування правильної відповіді. По-друге, спрямованість на перевірку запам'ятовування фактів. До того ж твердження у завданні має бути абсолютно правильним/неправильним. Варто також враховувати, що характер помилкових відповідей у завданнях цього типу залежить певною мірою від формулювання запитання в негативному чи позитивному вигляді. Частина учнів має схильність до ствердних відповідей, інша — до їх заперечення.

7. Завдання на введення числа в якості відповіді. Правильна відповідь при створенні тесту може бути задана також у вигляді числового діапазону. В останньому випадку відповідь учня вважається правильною, якщо він попадає у зазначений діапазон. Можливі декілька варіантів використання завдань цього формату. Перший — завдання, розраховані на перевірку знань дат. Цінність подібного формату завдань полягає в тому, що виключається будь-яка можливість вгадування відповіді, оскільки учень повинен ввести дату самостійно. До того ж ця функція комп'ютерної програми дозволяє побудувати тест у вигляді хронологічного диктанту. Другий варіант використання подібного формату завдань — це різноманітні хронологічні задачі. Наприклад: «До року скасування кріпацтва в Росії додайте рік закінчення громадянської війни у США. Від отриманої суми відніміть рік проведення земської реформи в Росії. Введіть отримане вами число в колонку для правильної відповіді».

8. Завдання на введення правильної відповіді у вигляді тексту. Завдання подібного формату найкраще підходять для перевірки знань понять. Оптимальним варіантом подібного завдання є той, коли умовою виступає визначення поняття, а правильною відповіддю — термін. Враховуючи, що учні можуть зробити орфографічну помилку, вписуючи правильну відповідь, або ж подати термін в іншому відмінку, вчитель може до варіантів правильної відповіді вписати декілька подібних варіантів. Більш складний тип завдань цього формату — це завдання, в яких умовою виступає термін, а правильною відповіддю — його визначення. Такий тип завдань можна застосовувати, коли учні повинні дати коротке і точне визначення поняття.

9. Останній формат завдань, які можна складати за допомогою комп'ютерної програми MyTest, — використання історичної чи контурної карти. Завдання цього формату передбачають, що учень повинен в якості правильної відповіді вказати певне місце на карті. Учитель розміщує історичну карту, а у запитанні передбачає перевірку вміння учнів користуватися легендою карти, а також «зчитувати» з неї історичну інформацію. Також умови завдання можуть передбачати перевірку вміння локалі- зовувати певну історичну подію на контурній карті. У рамках такого типу завдання можна скласти будь-яку кількість завдань з використанням візуального матеріалу. Наприклад: «Із наданих зображень історичних джерел оберіть те, яке слід віднести до речових». Портрети історичних осіб дозволяють побудувати завдання, яке перевіряє вміння учнів добирати до запропонованих зображень історичних діячів, їхні характеристики. Розміщене у завданні зображення постає у вигляді мініатюри, що відображається праворуч від тексту. Для перегляду малюнка у повному розмірі достатньо клікнути по ньому маніпулятором. Розмір вікна з малюнком можна змінювати до розмірів екрану, при цьому малюнок відповідно буде збільшуватися або зменшуватися. Подібна функція дозволяє будувати завдання, розраховані на опрацювання окремих деталей зображення.

Ряд важливих переваг має використання комп'ютерних тестів в процесі обробки та представлення результатів тестування:

1. За наявності в класі (школі) комп'ютерної мережі можна легко організувати централізований збір і опрацювання результатів тестування. Результати виконаного завдання виводяться школяреві та відправляються в автоматичному режимі вчителю на комп'ютер.

2. Комп'ютерна програма MyTest дозволяє безпосередньо стежити за процесом тестування. Вчитель має можливість бачити на екрані монітора, хто з учнів і який саме тест виконує, скільки завдань і з яким результатом виконано.

3. Учитель отримує детальну інформацію про результати проходження тестів учнями, а також може налаштувати вигляд таблиці результатів «під себе» (сховавши окремі колонки). До того ж можна упорядкувати результати за будь-яким критерієм, зберігати їх у файлі для подальшого опрацювання.

4. Учитель має можливість швидко проаналізувати результати тестування, наприклад, які питання викликали найбільші ускладнення під час розв'язання, щоб згодом провести з учнями роботу над помилками. Програма MyTest надає результат розв'язання учнем тесту у відсотках, інформацію про кількість правильно і невірно виконаних завдань, про час, витрачений на розв'язання тесту тощо. Допомогу в аналізі результатів тестування надають вчителю діаграми правильності і часу, витраченого на розв'язання завдань.

Створюючи тести, вчителю необхідно, по-перше, визначитися із завданням (проблемою), яке діагностується під час тестування.

Воно повинно відповідати вимогам програми з історії й бути чітко сформульованим. По-друге, учитель має уявити завдання і варіанти відповідей у вигляді мініатюрної моделі знань. Обрати певні дані чи факти, які належить перевірити. Продумати варіанти відповідей на поставлені запитання. У якості варіантів відповідей можна використати типові помилки учнів, яких вони припускались, відповідаючи на це запитання на уроці.

У комп'ютерного тестування як методу контролю є свої обмеження і недоліки. Не варто наділяти комп'ютерне тестування тими функціями, які воно не здатне підтримувати. Слід розуміти, що за допомогою комп'ютерних тестів краще за все перевіряти рівень оволодіння учнями фактичного матеріалу. Але перевірка за їх допомогою глибинного розуміння історії навряд чи може вважатися раціональною процедурою. Найкращий результат у цьому випадку може дати симбіоз тестових та традиційних методів контролю.

2.3. Програмово-педагогічні засоби з історії та їх використання на уроці

Загалом, підходів до використання електронних продуктів і програмово-педагогічних засобів (ППЗ) на уроках з історії може бути декілька, залежно від мети, яку прагне досягти вчитель. Більшість сучасних електронних навчальних засобів з історії містять інформаційний текстовий матеріал до конкретного уроку чи теми та ілюстративні візуальні матеріали: карти, плакати, карикатури, фотографії, відеофрагменти тощо. У деяких ППЗ є довідкові матеріали (хронологічні таблиці, біографії діячів, словники термінів, документи, статистичні дані), а також передбачена можливість проведення тестового контролю знань учнів. Тому вчитель має змогу використовувати окремі елементи ППЗ як на уроках засвоєння нових знань та комбінованих, так і на уроках повторення й узагальнення матеріалу теми.

Використання ППЗ дозволяє:

• застосовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних технологій;

• удосконалювати навички самостійної роботи учнів з інформаційними базами даних, в мережі Інтернет;

• інтенсифікувати історичну освіту, поліпшити засвоєння учнями знань шкільного курсу історії, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.

Використання ППЗ у комплекті з традиційним підручником:

• забезпечує особистісно-орієнтований та диференційований підхід у навчанні;

• створює умови для застосування інтерактивних методів навчання (постійне спілкування з ПК, постановка запитань і пошук відповідей на них);

• підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;

• здійснює контроль за допомогою тестів і системи запитань для самоперевірки.

Завдяки новим засобам подачі й перевірки засвоєного матеріалу учні можуть здійснювати захоплюючі подорожі сторінками вітчизняної історії. Систему посилань на персоналії, словники, карти, документи, відео- та фотоматеріали можна використовувати в безпосередній прив'язці до тексту підручника. Тестові завдання допомагають більш грунтовно і якісно засвоїти матеріал, створюючи міцне підґрунтя для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

ППЗ можуть являти собою історичний словник, значну кількість ілюстрацій, відеоматеріалів, біографій історичних осіб, добірку історичних документів. Обираючи ППЗ різного типу для його застосування на уроці, вчитель може скористатися наступними порадами:

1.           Програма повинна бути зрозумілою з першого знайомства як викладачам, так і учням. Керування програмою повинно бути максимально простим.

2.           Учитель повинен компонувати матеріал на свій розсуд і під час підготовки до уроку займатися творчістю, а не запам'ятовуванням того, у якому порядку подаватиметься інформація.

3.           Програма повинна використовувати інформацію в будь-якій формі (текст, таблиці, діаграми, фотографії, відео- та аудіо- фрагменти тощо).

ППЗ мають використовуватися вчителем та учнями разом з іншими складовими навчально-методичного комплексу на різних етапах уроку.

Для актуалізації опорних знань можна використати опорні схеми з ППЗ для повторення необхідного матеріалу, розв'язання тестів і самооцінювання.

Вивчення нового матеріалу учитель може організувати різними способами. Один з них — подання матеріалу вчителем фронтально з використанням ППЗ та мультимедійного проектора. При фронтальній формі організації навчання можуть бути використані матеріали ППЗ, що містять опорні схеми із значною кількістю наочного матеріалу, відеофрагментів тощо, тобто відбуватиметься застосування наочних методів навчання. Сучасні ППЗ містять великий масив високоякісних візуальних матеріалів, завдяки чому створюються умови для організації практичної роботи учнів зі специфічними історичними джерелами, доступ до яких стає можливим.

2.4. Місце Інтернет-ресурсів в методичній системі роботи вчителя історії

Сьогодні посилена увага до Інтернету має просте пояснення: в сучасному світі не існує джерела інформації, яке можна було б порівняти з Інтернетом за потужністю та оперативністю. Про це свідчить будь-який випуск теленовин, де можна почути фразу: «Докладніше про ці та інші події ви можете дізнатися на нашому сайті www...». Крім того, все частіше в своїй педагогічній діяльності вчителі історії використовують електронні підручники, в яких функція оновлення через Інтернет дає змогу отримувати найсвіжішу інформацію про навчання, документи, довідники тощо, а також замінювати і коригувати дані зі старої версії підручника.

Вміння вчителя працювати з Інтернет-ресурсами складає базовий та достатній рівні інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя, які передбачають освоєння педагогом спеціалізованих технологій, розроблених відповідно до вимог змісту навчального предмета, і формування в нього готовності до впровадження їх в освітню діяльність. Достатній рівень ІК-компетентності вимагає від вчителя не тільки уміння здійснювати пошук матеріалів в мережі Інтернет, але й передбачає:

• знання про роботу з Інтернет-сервісами;

• знання орієнтовного переліку існуючих Інтернет-ресурсів та їх використання в освітньому процесі та самоосвітній діяльності;

• розроблення змісту та методик використання Інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі;

• розроблення простих Web-сайтів та їх використання під час викладання свого предмету;

• уміння організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням Інтернет-ресурсів.

Визначимо можливі шляхи використання Інтернет-ресурсів вчителем історії в своїй професійній діяльності. Зауважимо одразу, що наведені електронні адреси веб-сайтів є певною ілюстрацією теоретичних положень, а не переліком, що претендує на вичерпність.

Отже, у чому ж полягає цінність Інтернет-ресурсів для вчителя історії?

По-перше, це можливість доступу до професійної інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві.

Крім того, Інтернет надає доступ до великої кількості ресурсів з власне історичною інформацією. Можна навести короткий перелік електронних адрес, які стануть у пригоді вчителю історії. Так, за адресою: http://www.history.org.ua розміщений сайт Інституту історії України Національної академії наук і його профільного журналу «Український історичний журнал» (УІЖ), на якому можна ознайомитися зі статтями, що були там надруковані. Є сайти, які пропонують інформацію з окремих тем. Так, сайт http:// www.cossackdom.com присвячений історії українського козацтва XV-XXI століть. Сайт оновлюється досить часто. Тут представлено декілька цікавих мап козацьких володінь як на території України, так і в інших державах. Окремі статті, присвячені проблемним питанням з історії України, можна прочитати на сайті: http:// ukrhistory.narod.ru/. За адресою: http://www.history.univ.kiev.ua знаходиться сайт історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Там можна ознайомитися з текстами Першого і Другого Зводу білорусько-литовських літописів, уривком з Галицько-Волинського літопису. На оновленому сайті Українського центру вивчення історії Голокосту (http://www.holocaust. kiev.ua/) вчитель зможе знайти цікаві матеріали, що допоможуть йому на більш професійному рівні організувати вивчення цієї теми на уроках історії.

Що ж стосується російськомовних ресурсів, то велику кількість матеріалів, які доступні для вільного завантаження, має «Бібліотека електронних ресурсів Історичного факультету МДУ ім. М. В. Ломоносова» (http://www.hist.msu.ru/ER/index.html). Найбільш відомий історичний портал Російської Федерації — History.ru (http://www.history.ru). Тут можна знайти різні статті, файли та посилання на інші ресурси. Іншим порталом є «Всесвітня історія» (http://www.historic.ru). Портал призначено для людей, які цікавляться історією. Серед сайтів історичної тематики можна також виділити сайт «Всесвітня історія» (http://www.worM- history.ru), де розміщені статті з різноманітних книг з історії та відкрита рубрика «Цей день». Особливість сайту «Всесвітня історія в обличчях» (http://www.rulers.narod.ru) полягає в тому, що головний акцент в матеріалах, розміщених на цьому сайті, зроблено на біографії конкретних історичних особистостей, діяльність яких вплинула на хід історичного процесу.

Корисно буде також зазирнути до наших колег на історичний портал (http://www.history.perm.ru), присвячений не тільки власне історії, але й іншим історичним дисциплінам — археології, етнографії тощо. На цьому порталі можна знайти не тільки текстові матеріали, але й мультимедійні файли з історії (аудіо-, відео- та фотоматеріали). У файловому архіві є електронна бібліотека, яка містить книги та джерела в електронному вигляді. На цьому ж порталі можна знайти й статті з методики викладання історії в школі. Загалом, пошукові системи мережі Інтернет дозволяють за ключовим словом знайти необхідну історичну інформацію. Наприклад, за словом «революція» можна знайти характеристику революцій різного типу в різних країнах.

По-друге, це використання методичного доробку своїх колег. На сайті Всеукраїнської асоціації вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» (http://www.novadoba.org.ua/) можна знайти і завантажити електронні версії майже всіх видань, надрукованих протягом всієї діяльності асоціації. Дуже насиченим методичними матеріалами є портал наших сусідів з Російської Федерації «Мережеве об'єднання методистів» (http://som.fsio.ru/subject. asp?id=10000189). Його можна вважати інтернаціональним, оскільки зазирнувши на цей портал, знайдемо матеріали й українських вчителів-методистів.

Останнім часом поширилося використання електронних підручників з історії. На сайті http://www.diez-product.com.ua/ можна ознайомитися з варіантами електронних підручників українських авторів. З останніми розробками російських електронних підручників можна ознайомитися, наприклад, за згадуваною вже вище адресою: http://www.history.ru.

В Україні є цікавий освітній Інтернет-портал, що має назву «Острів знань» (http://ostriv.in.ua), який призначено для користувачів молодшого, середнього та старшого шкільного віку, вчителів-предметників, вихователів та інших учасників навчально- виховного процесу. За допомогою цього Інтернет-ресурсу юні та дорослі відвідувачі зможуть не лише оприлюднити власні ідеї, а й поспілкуватися з цікавими співрозмовниками, знайти відповідь на дотепні й серйозні питання, здобути нові знання. До того ж це можливість цілодобового і вільного доступу до інформації і спілкування для дітей з особливими потребами.

Методичні розробки уроків з теми Голокосту вчителів з багатьох країн світу можна знайти на сайті «Яд Вашему» (Національного Меморіалу Катастрофи (Шоа) і Героїзму) — http://www.yadvashem. org/hp_rus.htm. Величезну кількість інтерактивних методів та методичних прийомів під час викладання курсів, пов'язаних з правами людини, вчитель знайде в електронному посібнику «Компас» за адресою: http://www.eycb.coe.int/Compass/ru/contents.html.

По-третє, це обмін інформацією з колегами. Використання електронної пошти, участь у чатах, форумах і навіть відео- конференціях відкриває додаткові можливості для професійного спілкування. Це можна зробити як на спеціальних форумах, яким є Форум Вчителів України (http://www.usha.org.ua/forum/), так і на тих, що підтримуються окремими педагогічними виданнями, зокрема такими як «Основа» (http://www.osnova.com.ua/forum/). Вчителю історії, який викладає курси громадянської освіти, корисно буде через Інтернет ознайомитися з системами громадянської освіти в зарубіжних країнах, які мають позитивний досвід залучення у навчально-виховний процес засобів інформаційних педагогічних мереж. Нині у світовому інформаційному просторі поширена електронна мережа, що підтримує розвиток громадянської освіти, мотивує педагогів та учнів до реалізації цікавих проектів та обміну власним досвідом «School net global» (http://www.schoolnetglobal. com/). Мережа охоплює великий спектр питань освіти і спрямована на роботу з широкою шкільною аудиторією. «School net global» має близько 10 проектів, що присвячені громадянській освіті. У них пропонуються приклади шкільних робіт, методичні розробки та плани уроків для вчителів, тематичні ресурси та корисні посилання. В Україні, у свою чергу, реалізується проект «Мережа громадянської освіти в Україні», головною метою якого стало сприяння розвитку громадянської ОСВІТИ через Інтернет-технології. Більш детально зі змістом цього проекту, як і власне мережі, можна ознайомитися за адресою: http://cen.iatp.org.ua/

По-четверте, це об'єднання професійних ресурсів для розв'язання спільних завдань. Цей напрямок використання Інтернет-ресурсів пов'язаний з другим поколінням мережевих сервісів Інтернету. На відміну від першого покоління сервісів, друге покоління, яке отримало назву Веб 2.0, дозволяє користувачам співпрацювати та обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто відбувається налагодження системи соціальної взаємодії. Нижче наведені деякі із сервісів Веб 2.0, що можуть зацікавити викладачів історії, а саме «Вчительський журнал» (http:// ru-teacher.livejournal.com/), «Вільна дискусія викладачів» (http:// community.livejournal.com/ru_tutor/.

У 2007 р. в межах Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та корпорацією Інком за підтримки компанії Датагруп та Асоціації користувачів науково- освітньої мережі «УРАН» реалізовано проект щодо створення системи сайтів та баз даних, орієнтованих на публікацію та відбір кращих навчально-методичних матеріалів, опанування нових форм організації навчальної діяльності та нових інформаційних технологій. Система отримала назву «ВікіОсвіта» (http://www.eduwiki. uran.net.ua). «ВікіОсвіта» — безкоштовний та відкритий ресурс, який підтримує навчальну та дослідницьку мережеву діяльність учасників навчально-виховного процесу. Освітні матеріали, створені в рамках системи:

1)           відкриті, адже будь-хто може переглянути, змінити та використати на свій розсуд освітній контент проекту;

2)           безкоштовні — використання освітньої інформації не передбачає оплати;

3)           мають загальний характер — шукати інформацію та писати можна на довільну тему;

4)           постійно розширюються — нові галузі знань є основою для постійного розширення змісту проекту.

основні варіанти використання Інтернет-ресурсів учнем за завданням вчителя.

Перший варіант — різні види домашніх завдань, спрямовані на пошук запропонованої учителем інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. При цьому пошук здійснюється як у вільному режимі, так і в ресурсах, наданих педагогом. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці.

Другий варіант — участь у різного роду видах дистанційної освіти. Недоцільно механічно переносити на ланку середньої освіти дистанційні технології вищої школи. Самостійне навчання з використанням ресурсів Інтернету і дистанційне навчання — це не синоніми. Дистанційне навчання може бути корисним для самоперевірки, ліквідації прогалин у знаннях, для формування навичок, для розвитку та підготовки до навчання у вищому навчальному закладі. Проте сьогодні зустрічаються лише поодинокі серйозні спроби розробити методику дистанційної підтримки традиційної середньої освіти. Найбільш вдалою спробою є створений Вінницьким міським центром дистанційної освіти навчальний портал (http:// www.edu.vn.ua), на сторінках якого розміщено тестування, що за змістом та складністю тестів відповідає чинним українським стандартам освіти. Учень може пройти тестування з історії за темою, що вивчається на уроках, а вчитель та батьки зможуть, маючи відповідні права доступу, побачити статистику (кількість спроб, час виконання, процент правильних відповідей). За бажанням вчителя оцінка може бути «легалізована» перенесенням її в класний журнал. На сторінку тестування можна вийти за адресою: http:// distance.edu.vn.ua/history_test/

Третій варіант — участь учнів в інтелектуальних змаганнях. Останнім часом все більшої популярності серед учнів набувають Інтернет-олімпіади. Учень, що бажає взяти участь в такій олімпіаді, реєструється на сайті і виконує відповідні завдання. Традиційно такі WEB-олімпіади з різних шкільних дисциплін, в тому числі й з історії, проводить Національна академія управління.

Четвертий варіант — класична проектна робота: порівняльне вивчення, дослідження тих чи інших явищ, фактів, подій, статистики, окремих сайтів, навіть думок, висловлених на форумах для виявлення певної тенденції чи ухвалення рішення, розробки пропозицій. Метод проектів якнайкраще підходить для використання Інтернет-ресурсів, адже в його основі лежить розвиток не тільки пізнавальних навичок учнів, але й уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Учитель може підказати джерело інформації або зорієнтувати думку учнів у необхідному напрямку для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно або ж спільними зусиллями розв'язати проблему, застосувати необхідні знання інколи з різних галузей, здобути реальний і конкретний результат. Проектна діяльність учнів дозволяє їм виступати в ролі авторів, творців, підвищує творчий потенціал, розширює загальний кругозір.

Наведені форми і варіанти роботи з Інтернет-ресурсами дозволяють побудувати загальну методичну схему організації навчальної діяльності з їх застосуванням:

1. На першому етапі педагог планує свої уроки з використанням

ресурсів Інтернету. При цьому необхідно обрати курси, теми,

де Інтернет-ресурси найбільш органічно увійдуть до процесу навчання, і відповідно буде досягнуто максимального освітнього ефекту.

2.           На другому — визначає форму навчального заняття і методи, які буде використовувати під час організації навчальної діяльності учнів з ресурсами Інтернету. Ними можуть бути: семінар, конференція, практикум тощо.

3.           На третьому — знаходить і складає (або доручає найбільш під-готовленим учням) список найкращих ресурсів, з якими необхідно ознайомитися школярам, виконуючи завдання.

4.           На четвертому — організовує роботу учнів з Інтернет-ресур- сами. Із метою більш чіткої організації праці з учнями можна запропонувати завдання, які конкретизують проблему, над якою працюють школярі. Наприклад, проаналізувати аргументацію авторів знайдених матеріалів або співставити зміст сайту з інформацією, що відома учням з інших джерел.

5.           На останньому етапі відслідковує та оцінює результати ефективності навчання з використанням Інтернет-ресурсів. На цьому етапі можна використати різноманітні методи самооціню- вання учнями своєї діяльності.

Школа може успішно впроваджувати інформаційні технології тільки тоді, коли змінить погляд на навчання й викладання. Коли кожен учень не тільки матиме доступ до потрібної інформації, а й використовуватиме її в навчальних цілях, роль учителя, який виконував роль постачальника інформації, докорінно зміниться. Суттєвим обмеженням у використанні інформаційних Інтернет-ресурсів на сучасному етапі є не стільки технічні або технологічні чинники, а відсутність адекватної інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу. Проте слід розуміти, що комп'ютер чи Інтернет — це лише один з численних інструментів, якими користується вчитель. У будь-яких технологіях закладені ті чи інші можливості, але виявитися вони можуть лише у поєднанні з педагогічними прийомами. Інтернет-ресурси не замінюють певні педагогічні прийоми, а роблять їх більш результативними. Використання ресурсів Інтернету повинно оптимізувати працю вчителя, зробити навчальний процес більш ефективним, стимулювати пізнавальний інтерес до історії, надати навчальній роботі учнів проблемний, творчий, дослідницький характер, індивідуалізувати процес навчання і розвивати самостійність учнів. Комбінація інноваційних педагогічних підходів та інформаційно-коммунікаційних технологій — це ключ, який отримує учитель, а вже як він ним скористається, залежить лише від нього.

2.5. Персональний веб-сайт як методичний інструмент в роботі вчителя

Незважаючи на досить велику кількість освітніх ресурсів у мережі найбільш ефективними саме для учнів є ресурси, максимально наближені до потреб учнів, тобто ті, що створюються і підтримуються на рівні навчального закладу, курсу, навчального предмету тощо, та органічно вписуються в навчальне середовище, утворюючи додатковий зв'язок між учнями і вчителем, учнем і учнями, учнями і суспільством. Розроблені ресурси необхідно згрупувати і розмістити в легкодоступному місці. Таким місцем може стати персональний сайт учителя.

Для початку варто визначитися з термінологічним навантаженням поняття «веб-сайт». «Веб-сайт» або просто «сайт» (англ. website, від web — павутина і site — «місце») — це одна або сукупність веб-сторінок, доступних в Інтернеті. У віртуальному просторі веб-сайт — це місце, яке має свою адресу та власника і сприймається як єдине ціле. Із цієї позиції персональний сайт вчителя — це сайт, призначений для супроводу навчального процесу та дистанційної комунікації між вчителем та учнями. Такий сайт може бути розміщеним у веб-просторі локальної чи глобальної мережі.

Сторінки сайту об'єднані не тільки адресою, але й темою, логічною структурою та оформленням. Це сукупність файлів не лише з текстом, зображенням, звукозаписом, але й з різноманітними функціональними елементами. За своїм характером сайт може бути статичним, цільова функція якого полягає в тому, що вчитель намагається показати себе Інтернет-спільноті, представити інформацію про свої особисті якості та професійні пріоритети.

Інший тип персонального сайту — це сайт з активними компонентами, що побудований за принципом динамічної системи, змістову частину якої наповнюють його користувачі. Саме сайт такого типу з елементами дистанційної освіти може допомогти вчителю в ефективній та раціональній організації навчального процесу та позаурочній комунікації з учнями.

Створити персональний сайт можна різними способами. Перший — найбільш дорогий й малоперспективний для практикуючого вчителя — це скористатися послугами веб-програміста. Інший, що вимагає багато часу й зусиль, — самостійно опанувати мову програмування або ж скористатися спеціальними професійними програмами.

На нашу думку, найбільш раціональним й доступним для будь-якого вчителя історії способом створення персонального сайту є можливість скористатися спеціалізованим інструментарієм Інтернет-сервісу, призначеного для створення сайтів за допомогою візуальних конструкторів та працюючого за принципом клікання маніпулятора. Наприклад, такий Інтернет-сервіс, як «OsvitaHost. net», пропонує розміщення, реєстрацію та технічну підтримку сайтів учасникам освітнього процесу: навчальним установам, викладачам, учням та студентам, а також організаціям, які мають відношення до виховання учнівської молоді. Але за розміщення сайтів на сервері власник має сплачувати символічну орендну плату. Доволі популярним серед користувачів Інтернету є російськомовний безкоштовний ресурс «Narod.ru», що дозволяє створити персональний сайт за лічені хвилини, використовуючи відповідні шаблони. Але російськомовний інтерфейс ресурсу стоїть на заваді використання такого сайту в навчальному просторі України.

Ми пропонуємо вчителям історії використати для створення персонального сайту унікальну систему «Ucoz». По-перше, ця система має україномовний інтерфейс, а отже, немає необхідності замінювати стандартні назви сторінок та розділів. По-друге, персональний сайт на початковому етапі свого існування має солідний розмір — 405 Мб, якого вистачає для сайту навчального призначення. Єдина вимога, яка висувається до власників сайтів, — сайт повинен бути діючим. Тобто, власник сайту повинен його використовувати, змінюючи або доповнюючи інформацію, хоча б раз на 40 днів. Ця вимога мотивує власника сайту дбати про своє «творіння».

Аналіз педагогічного досвіду та особистий досвід автора засвідчив, що персональний веб-сайт може виконувати наступні функції:

•   створення навчального міні-середовища;

•   поширення власного педагогічного досвіду;

•   підвищення власного фахового рівня;

•   підвищення рівня володіння засобами ІКТ;

•   можливість зробити навчально-виховний процес гнучкішим за рахунок більш мобільного управління;

•   розміщення навчальних матеріалів (програм, планів, контрольних запитань до заліку та тематичного оцінювання);

•   допомога учням у самостійній роботі та підготовці домашнього завдання;

•   можливість для учнів на відстані отримувати навчальний матеріал;

•   спілкування учнів з однокласниками та безпосередньо з учителем.

Особливо помітні переваги персонального сайту в процесі обміну педагогічним досвідом. Створення персонального сайту може стати формою взаємовигідної співпраці між досвідченими та молодими педагогами щодо використання комп'ютерної техніки, секретів педагогічної майстерності. Персональні сайти надають можливість організовувати майстер-класи, «Школу молодого вчителя» та творчі лабораторії для організації спільної праці над навчальними матеріалами та посібниками. Можна виокремити наступні можливості персональних сайтів в процесі спілкування колег-педагогів між собою:

•   Публікація матеріалів у інформаційному просторі відбувається миттєво. Це дає змогу оперативно реагувати на ситуацію і надавати необхідну інформацію, оприлюднюючи актуальні матеріали.

•   Інформація доступна одразу широкому колу читачів, незалежно від їх географічного розташування. Вчитель не обмежується ознайомленням із матеріалами колег зі своєї школи чи районного або міського методичного об'єднання педагогів, він може ознайомитись з досвідом свого колеги з іншого міста, країни, континенту.

•   Уже опублікований матеріал піддається редагуванню, що дає змогу авторові швидко доповнювати і доопрацьовувати його, виправляти помилки і недоліки.

•   Матеріали надаються відвідувачам сайту для вільного користування. Інформація може бути вилучена з сайту будь-яким користувачем, перероблена ним відповідно до обставин, адаптована до конкретних умов його праці чи особливостей навчальних програм або згідно з особистими потребами і використана у навчально-виховному процесі.

•   Інформація, розташована на персональному сайті вчителя, доступна користувачу у зручний для нього час. Це особливо доречно для вчителів, які працюють у напруженому режимі та з великим навантаженням.

•   Важливим моментом організації сайту є налагодження зворотного зв'язку. Автор має можливість досить швидко отримувати зауваження та відгуки на свій матеріал, може запропонувати свою методичну розробку для обговорення, звернутися за порадою до своїх колег.

•   Викладені на сайті матеріали не мають обмежень за видом (текстовий матеріал, аудіо- відеоматеріали) та обсягом (розгорнута стаття, фрагмент уроку, опис конкретного методичного прийому, коротке повідомлення, оголошення та ін.).

•   Подані на сайті матеріали безкоштовні для всіх користувачів інформаційного простору.

Варіантів використання вчителем персонального сайту в роботі з учнями безліч, але в цілому, персональний сайт вчителя в цьому плані можна розглядати з наступних ракурсів:

1)  як інформаційний ресурс, де зберігається інформація, необхідна для організації навчального процесу;

2)  як засіб встановлення зв'язку з учнями в позаурочний час;

3)  як місце демонстрації результатів навчання, подання прикладів учнівських проектів, творів, пошукових робіт тощо;

4)  як засіб моніторингу процесу навчання та його результатів.

Зауважимо, що навчальний потенціал персонального сайту як методичного інструменту вчителя залежить від його структурних складових або сторінок, які складають сайт. Тому, створюючи свій персональний сайт, вчитель повинен враховувати, які розділи будуть головними, а які — другорядними.

Відзначимо основні можливості структурних складових сайту, або модулів, як їх ще прийнято називати, створених за допомогою системи Ucoz. Оформлення та наповнення сайту інформацією слід розпочати з головної сторінки, адже саме її першою побачать учні. На головній сторінці можна подати матеріали, актуальні для учнів. Наприклад, якщо планується викладання факультативу або нового для школярів курсу, на цій сторінці можна розмістити коротку інформацію, яка б змогла змотивувати учнів до вивчення нового для них предмету. На цій же сторінці вчитель може повідомити про зміни у розкладі занять, поінформувати учнів про прове-дення тижня історії, олімпіади тощо. Взагалі, на головній сторінці може бути розміщена будь-яка інформація у форматі новин. Головне, щоб вона була оформлена у вигляді, максимально зручному для сприйняття, а також була особистісно забарвленою. Адже учні повинні відчувати, що за допомогою сайту спілкуються з учителем, а вчитель не повинен забувати, що головне призначення його сайту — допомога учням у навчанні. Також на головній сторінці за бажанням вчитель може розмістити такий модуль як міні-чат, який дозволяє організувати інтерактивне спілкування між користувачами сайту в режимі реального часу. А отже, учні матимуть змогу отримати швидку відповідь на запитання, яке виникло, приміром, під час виконання домашнього завдання.

Наступний модуль — каталог файлів. Головне призначення цієї структурної одиниці сайту — надання учням можливості ознайомлюватися та мати постійний доступ до різноманітних матеріалів під час проведення уроків та виконання домашніх завдань: різноманітних пам'яток, опорних конспектів, схем, графіків тощо. Кожен зареєстрований користувач сайту може розміщувати свої матеріали, і тому вчитель має змогу створити спеціальну папку, де б учні залишали підготовлені ними реферати чи повідомлення до уроку. У будь-якого учня, який користується сайтом, існує можливість залишити коментар до розміщеного в цьому розділі матеріалу або ж поставити запитання автору. Ця функція дозволяє зекономити час на уроці, адже не обов'язково заслуховувати усі підготовлені повідомлення, завжди є можливість відіслати зацікавлених в додатковій інформації учнів до матеріалу розміщеного однокласниками на сайті.

Модуль «Тести» дозволяє створювати тести у двох форматах — вибір однієї правильної відповіді та декількох. Такі тести можуть заміняти проведення термінологічних та хронологічних диктантів у разі, якщо в учителя є можливість провести урок у комп'ютерному класі. Інший варіант — учні можуть проходити подібний тест в позаурочний час, тоді призначення такого тесту полягає в тому, що учитель за допомогою питань тесту звертає увагу учнів на найбільш важливі моменти навчального матеріалу домашнього завдання. Результати подібного тестування зберігаються автоматично. До того ж учитель шляхом відповідних опцій може заборонити проходити тест двічі, встановивши певні обмеження. Використання сторінки тестів надає учню велику свободу під час підготовки до занять, готує його до уроку, а в подальшому — й до тематичної атестації. Учитель, у свою чергу, отримує дуже зручний інструмент для швидкої перевірки знання учнями фактичного матеріалу та автоматичного опрацювання отриманих результатів.

Модуль «Опитування» можна використовувати для проведення інтерактивного голосування серед учнів з тим, щоб вони могли обмінятися думками один з одним для виявлення їхнього ставлення до різних питань. Результати голосування підсумовуються і не підлягають зіставленню з конкретним користувачем. Система може використати засоби «маркування» користувачів, що проголосували, для запобігання повторних голосувань з одного питання. Цей маркер ніяк не пов'язаний з даними конкретного користувача.

Постійне проведення подібних опитувань дозволяє учителю вивчати настрої і ставлення учнів до впровадження та використання на уроках нових форм та методів навчання. Зворотний зв'язок, побудований за допомогою персонального сайту, має цілу низку переваг порівняно з традиційними методами, оскільки:

1)  більш ефективно збираються та обробляються дані;

2)  рівень відвертості учнів даних стає вищим (завдяки відсутності учителя під час опитування);

3)  опитування відбувається відкрито і доступно (кожен має змогу взяти участь в опитуванні та ознайомитися з його результатами);

4)  немає обмеження у часі проведення опитування (у будь-який вільний час, краще зосередившись на запитаннях);

5)  система викривлень дослідження обмежена (вона дає можливість взяти участь в опитуванні лише один раз, тим самим захищає результати опитування від викривлення).

Інший модуль, який може бути розміщений на сайті з метою організації зворотного зв'язку з учнями, — «Форум». Форум — це універсальний засіб для організації діалогу учень — учень, учень — вчитель. До того ж цей модуль дозволяє по-новому застосовувати метод дискусії в навчальному процесі. Звідси основне призначення модуля «Форум» в навчальних цілях — організація та проведення дискусії в письмовій формі. Форум цінний тим, що проведення обговорення не обмежене певними часовими кордонами, як це відбувається в умовах звичайного проведення дискусії на уроці. Також ця форма проведення дискусії дозволяє учням більш ґрунтовно дослідити питання, винесене на обговорення, навести додаткові аргументи, які не були використані одразу, врахувати психологічні аспекти, надаючи можливість взяти участь в дискусії тим учням, які краще висловлюють свою думку письмово. До того ж учень на форумі вчиться лаконічно та зрозуміло висловлювати свою думку і, що найважливіше, грамотно формулювати власне дискусійне питання, адже кожен може створити на форумі власну тему для обговорення і виступити у ролі модератора (людини, яка відповідає за певну тему й стежить за тим, щоб рівень спілкування не виходив за певні рамки культурного рівня).

Зрозуміло, на форумі не достатньо лише запропонувати тему для дискусії. Необхідно зробити так, щоб учні побачили у ньому цікавий та корисний навчальний інструмент, адже навчальний форум вимагає від учнів більш високих навичок спілкування у письмовій формі, ніж ті, що застосовуються ними зазвичай на інших сайтах. Тому найбільш загальними завданнями використання модуля «Форум» на персональному сайті вчителя є:

• отримання досвіду участі в письмовій дискусії, розвиток комунікативних і соціальних умінь взаємодії;

•   аналіз наявного в учнів досвіду, осмислення і розгляд питань, що обговорюються, з різних точок зору, критичне ставлення до висловлених під час дискусії суджень та аргументів;

•   конструювання нового знання, пошук компромісних рішень та висновків;

•   перевірка на практиці сформульованих гіпотез та ціннісних орієнтацій під час використання отриманої раніше історичної інформації.

Ефективність дискусії на форумі залежить від актуальності теми, що обговорюється, й чітко поставленої мети. Під час формулювання теми дискусії педагогові необхідно орієнтуватися на наявність в учнів загальних знань і певних розбіжностей у цих знаннях, неоднозначного оцінювання деяких історичних фактів, володіння школярами історичними термінами, поняттями з теми дискусії. Широко сформульована тема передбачає узагальнення та впорядкування отриманої на уроці навчальної інформації, пошук альтернатив, інтерпретацію історичних фактів та подій. Вузька тема вимагає формулювання висновків та особистого ставлення до історичних фактів, що обговорюються, або результатів діяльності історичної особи.

Важливим моментом повноцінного функціонування форуму є попереднє ознайомлення учнів із загальними правилами проведення дискусії та поведінки на форумі. Ці правила є частиною модуля й викликаються кліком маніпулятора на відповідному посиланні.

Залежно від поставленої мети критерії оцінювання діяльності учнів на форумі можуть бути різними, та учні повинні усвідомлювати, яким чином буде оцінюватися їхня робота. Якщо метою дискусії на форумі є формування комунікативних умінь й навичок школярів, критеріями оцінювання діяльності стануть:

1)  дотримання правил поведінки на форумі;

2)  посилання на висловлені в ході дискусії думки інших учасників (для цього на форумі є відповідна опція);

3)  демонстрація бажання й готовності прийняти іншу точку зору за умови її переконливості та аргументованості.

Під час оцінювання змістовності роботи учнів на форумі вчитель повинен звернути увагу на наступні моменти під час письмової дискусії:

1)  уміння учнів лаконічно та логічно висловлювати думки з певного питання;

2)  уміння обмірковувати ідеї, які він сам не поділяє;

3)  здатність учнів синтезувати інформацію, отриману від інших учасників дискусії;

4)  уміння доходити висновків з обговорюваної теми, що отримують новий смисл;

5)  здатність учнів встановлювати логічні зв'язки між висловленими в ході дискусії аргументами;

6)  уміння наводити чіткі й різноманітні аргументи на захист власної позиції.

У обговоренні теми на форумі вчитель виступає у ролі модератора, що дає йому можливість організовувати не автоматичне заглиблення учнів у тему дискусії, а сконцентрувати їхню увагу на змістовності висловлених іншими учасниками аргументів, тез, суджень. Це можна робити шляхом запитань двох видів:

а)  уточнюючих (спрямовані на уточнення висловленої інформації та визначення правдивості висунутої тези);

б)  навідних (змушують учнів міркувати про нові аспекти обговорюваної теми).

Отже, використання персонального сайту дозволяє вчителю підвищити ефективність й результативність навчального процесу, підсилити освітні ефекти від застосування інноваційних та традиційних методик навчання, оскільки створюється можливість будування індивідуальних освітніх траєкторій учнів і забезпечується диференційований підхід до учнів з різним рівнем готовності до навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. — 2-ге вид. — К. , 2007. — 824 с.

2.    Антонов В. А., Леонський В. Д. Інтерактивна дошка SMART та використання її в навчальному процесі // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2004. — № 8. — С. 22-26.

3.    Базовая ИКТ компетенция как основа Интернет-образования учителя : тезиси доклада А. А. Елизарова на конференции RELARN-2004 июнь 2004 г. — Ассоциация RELARN [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.relarn.ru/conf/conf2004/section3/3_11. html.

4.    Беспалов П. В. Компьютерная компетентность в контексте личностно- ориентированного обучения // Педагогика. — 2003. — № 4. — С. 45-50.

5.    Булах І. Є., Мруга М. Р. Створюємо якісний тест : навч. посіб. — К. : Майстер-клас, 2006. — 187 c.

6.    Вагін О. О. Наочність у викладанні історії: рисунок крейдою на класній дошці під час викладання історії СРСР у старших класах / О. О. Вагін; [пер. з російського видання]. — К. : Рад. Школа, 1953. — 351с.

7.    Ванчицький А. Блоги та мережеві щоденники, їх використання в педагогічній практиці // Електронний ресурс. Режим доступу: http:// tolik.rovno.ua/?p=184

8.    Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — 1207 c.

9.    Волобуєва Т. Рівні підготовки педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій / Волобуєва Т. // Післядипломна педагогічна освіта в Україні. — 2010. — № 1. — С. 30-35.

10.  Всесвітня історія. Новітня історія. 1939-2003 [Електронний ресурс]: педагогічний програмний засіб. — К. : ТОВ «Дієз-продукт», 2003. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: 64 Mb RAM; Windows 98, 2000, XP. — Назва з контейнера.

11.  Всесвітня історія. Новітня історія 10 клас [Електронний ресурс]: педагогічний програмний засіб. — К. : ПП «АВТ», 2005. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: 64 Mb RAM; Windows 98, 2000, XP. — Назва з контейнера.

12.  Гевал П.А. Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім'ї. — 2000. — № 3. — С. 33-34.

13.  Годер Г. И. Методическое пособие по истории древнего мира (5 кл.): пособие для учителей изд. 3-е, доп. и испр.] / Г. И. Годер. — М. : Про- свещение, 1977. — 268 с.

14.  Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії / Авт.- упоряд.: О. Войтенко. — К. : Майстерня книги, 2010. — 56 с.

15.  Гончаров А. Усна історія як історичне джерело / А. Гончаров [Електронний ресурс]. — Режим доступу до статті: old.pinchukfund.org/ storage/students/works/2008/264.doc

16.  Гордон Драйден, Джаннет Вос. Революція в навчанні. — Львів, 2005. — 541 c.

17.  Гриценчук О. Реалізація громадянської освіти засобами ІКТ у міжнародній практиці // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 3. — С.42-47.

18.  Грицька Т. С. Етапи формування та види інформаційних компетентнос- тей учнів // Компютер у школі та сімї. — 2010. — № 1. — С. 41-43.

19.  Дементієвська Н. П, Морзе Н. В. Комп'ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука. — К. : Атака, 2005. — С. 76-95.

20.  Дементієвська Н. П. Стратегії розвитку навичок критичного мислення в учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету. Режим доступу: http:// www.scribd.com/doc/33487253/

21.  Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. — 2004. — № 2. — С. 3.

22.  Дишлєва С. Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі // Режим доступу: http://osvita.ua/school/technol/6804

23.  Дрібниця В. О. Історична інформація в мережі Інтернет// Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 1. — С. 31-37.

24.  Дубровська Т, Онопченко Г., Худобець О. Відкриваємо острів знань // Історія України. — 2006. — №18. — С. 14 — 17.

25.  Електронний атлас для курсу з історії України, 8 клас. ЗАТ «Інститут передових технологій». — 2004.

26.  Єфименко Т. М. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення історії та правознавства // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 7. — С. 31-36.

27.  Жадаев Д. Применение ИКТ в преподавании истории в школе // Режим доступу: http://www.history.perm.ru/modules/smartsection/ print.php?itemid=13

28.  Жаріков В. З досвіду використання мультимедійних технологій на уроках історії // Історія України. — 2010. — № 9. — С. 13-15.

29.  Забарна А. П. Використання на уроках інформатики електронної енциклопедії WikiMicrosoft // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 6. — С. 3.

30.  Закон України «Про музеї та музейну справу» // Урядовий кур'єр. — 1995. — 17 серпня. — С.8.

31.  Захарова И. Г. Информационньїе технологии в образовании: Учеб. по- собие для студ. вьісш. учеб. заведений. — М. : Академия. 2003. — 192 с.

32.  Иванова Е. О. Использование Інтернет-ресурсов в образовательньїх целях (на основе анализа зарубежного опьіта) // Режим доступу: http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2001/tom/sem1/Doc31. HTML

33.  Інформатика. Навчальна програма для учнів 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12

34.  Intel. Навчання для майбутнього. Підручник з програми. 2004. Intel Corporation.

35.  Історія України. 9 клас [Електронний ресурс]: педагогічний програмний засіб. — Рівне: ПП «Контур плюс», 2008. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: 64 Mb RAM; Windows 98, 2000, XP. — Назва з контейнера.

36.  Карташова Л. А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики учителя суспільно-гуманітарних дисциплін // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.knlu.kiev.ua/?AC=361&pp=12

37.  Карташова Л. А. Роль веб-технологій у підвищенні ефективності діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2008. — № 5. — С. 19-22.

38.  Ковальчук К. І. Інноваційні підходи до ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з живописом // Режим доступу: http://www.bdpu. org/scientific_published/pedagogics_1_2005/09

39.  Копотій В. В. Оцінювання інформаційних ресурсів Інтернет. Режим доступу: http://www.kspu.kr.ua/wiki/index.php/Оцінювання_інфор- маційних_ресурсів_Інтернету

40.  Костикова І. І. Формування культури інформаційно-комунікаційних технологій студентами // Режим доступу: http://eprints.zu.edu. ua/4569/

41.  Кравченко Є. Г. Інформаційно-комунікаційна складова фахової ком-петентності вчителя-мовника // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nsod/2009_1/Kravchenko.pdf

42.  Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний засіб з історії — новий крок в оволодінні навчальним матеріалом // Історія в школах України. — 2005. — №4. — С. 35-39.

43.  Лапінський В. Навчальне середовище нового покоління й особливості навчально-виховного процесу // Інформатика. — 2007. — № 41-42. — С.16-21.

44.  Лебедева, М. Б., Шилова, О. Н. Что такое ИКТ-компетентность студен- тов педагогического университета и как ее формировать? [Текст] / М. Б. Лебедева, О. Н. Шилова // Информатика и образование. — 2004. — № 3. — С. 95-100.

45.  Левицкая А. А., Федоров А. В. Роль и значение веб-квеста в современном образовании // Школьньїе технологии. — 2010. — № 4. — С. 75-81.

46.  Ленчовська А. Відеосвідчення Інституту Фонду Шоа як джерело до вивчення та викладання історії ромів України у період 1941-1944 рр. / А. Ленчовська [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/Gis/2009_2/LENCH0VSKA.pdf

47.  Литвинова С. Г. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя-предметника // С. Г. Литвинова // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/ em5/content/08lsgtso.htm

48.  Литвинова С. Г. Інформатизація сучасної освіти // Інформатика в школі. — 2009. — № 9. — С. 16-18.

49.  Методика навчання історії в школі // О. І. Пометун, Г. О. Фрей- ман. — К. , 2005. — 328 с.

50.  Мокрогуз О. П. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні історії / О. П. Мокрогуз // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. —

Випуск 24 : Педагогічні науки / За заг. Ред. В. Д. Будака, О. М. Пє- хоти. — Миколаїв : МДУ, 2009. — С. 76-87.

51.  Мокрогуз О. П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Компютер у школі та сімї. — 2009. — № 8. — С. 21-24.

52.  Морзе Н. Як навчати вчителів, щоб комп'ютерні технології перестали бути дивом на уроці? // Режим доступу: http://www.cippe.edu.ua

53.  Морзе Н. В., Вембер В. П. Використання електронного підручника за умов классно-урочної системи навчання // Компютер у школі та сімї. — 2008. — № 7. — С. 25-30.

54.  Морзе Н. В., Глазунова О. Г. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання у вищому навчальному закладі / Н. В. Морзе, О. Г. Глазунова // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www. awu.nauu.kiev.ua/events/ 200806 agora./2008_uzbekistan_report_ua.pdf

55.  Морзе Н. В., Глазунова О. Г. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання у вищому навчальному закладі / Н. В. Морзе, О. Г. Глазунова // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www. awu.nauu.kiev.ua/events/200806 agora./2008_uzbekistan_report_ua.pdf

56.  Морзе Н. В. Система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах [Текст] : дис. д-ра пед. наук: 13.00.02 / Морзе Наталія Вікторівна ; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К. , 2003. — 605 с.

57.  Морозов М. Н, Герасимов А. В., Курдюмова М. Н. Совместная образо- вательная деятельность школьников на основе компьютерньїх сетей // Школьньїе технологии. — 2010. — № 1. — С. 79-83.

58.  Музеи Украиньї // http://prostir.museum/pages/ua/about

59.  Мультимедиа в образовании: специализированньїй учебньїй курс / Бент Б. Андерсен, Катя ван ден Бринк; авторизованньїй пер. с англ. — М. : Дрофа, 2007. — 159 с.

60.  Мурзаєв В. С. Малюнки на класній дошці у викладанні історії / М. С. Мурзаєв. — Учпедгиз, 1946. — 143 с.

61.  Мурзаев В. С. Рисунки на классной доске в преподавании истории: по- собие для учителей / В. С. Мурзаев. — М. : Государственное учебно- педагогическое издательство министерства Просвещения РСФСР, 1960. — 92 с.

62.  Назустріч пам'яті: Навч.-метод. посіб. до фільму про Голокост в Україні «Назви своє ім'я» / Авт.-упоряд.: О. Войтенко, М. Тяглий. — К.: Полігр. фірма «Оранта», 2007. — 240 с.

63.  Національна доктрина розвитку суспільства // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства / Упоряд. Р. І. Євтушенко, О. В. Гавлєто- ва. — Х. , 2006.

64.  Невигадане. Усні історії остарбайтерів / Авт.-упоряд., ред., вступ. ст. Г. Г. Грінченко. — Х. : Видавничий Дім «Райдер», 2004. — 289 с.

65.  Несторенко О. В. Інформаційне суспільство і масова інформаційна просвіта // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2004. —№ 4. — С. 5-11.

66.  Новие педагогические и информационньїе технологии в системе об- разования : учеб. пособие для студ. пед. Вузов и системи повьіш. ква- лиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; под. ред. Е. С. Полат. — М. : Академия, 2000. — 272 с.

67.  Острів знань // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ostriv. in.ua/index.php

68.  Патаракин Е. Д. Социальньїе сервисьі Веб 2.0 в помощь учителю. — Москва, 2006. — 56 с.

69.  Плутарх. Порівняльні життєписи. — К. : Дніпро, 1991. — 437 с.

70.  Проценко Г. О. Веб 2.0 — нові можливості Інтернету//Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 6. — С. 15-18.

71.  Портал підготовки до незалежного оцінювання знань школярів // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://test.svitosvit.ua/default. aspx?id=root

72.  Свистунова Т. М. Проблема формування інформаційної культури школярів в умовах становлення Інтернет-суспільства // Інформатика в школі. — 2010. — № 12. — С. 2-12.

73.  Селеменев С. В. Знаковая наглядность // Образование в современной школе. — 2003. — № 2. — С. 33-42.

74.  Селеменев С. В. Развивающая наглядность // Образование в современ- ной школе. — 2003. — № 12. — С. 27-36.

75.  Світ античної культури. 6 клас [Електронний ресурс]: педагогічний програмний засіб. — Рівне : ПП «Контур плюс», 2007. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).

76.  Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетент- ностей вчителя інформатики / О. М. Спірін // [Електронний ресурс] Сайт Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, 2007-2009. 23:15 23.02.2010. Режим доступу: http://eprints. zu.edu.ua/3733/2/09somtio.htm

77.  Тарасенко О. Роздуми про нагальність застосування інноваційно- інформаційних технологій в освіті // ІсторіяУкраїни. — 2007. — № 39. — С. 8-12.

78.  Тороп В. В. Проблема использования информационньїх технологий в преподавании предметов соціально-гуманитарного цикла // Препо- давание истории в школе. — 2007. — № 2. — С. 5-8.

79.  Угрин Л. Я. Формування інформаційної культури та розвиток громадянської освіти // Режим доступу: http://www.cen.iatp.org.ua/ virtual/

80.  Худобець О. Інтернет і підліток — культура спілкування та залежність // Історія України. — 2006. — № 19. — С. 15-18.

81.  Худобець О. Новітні інформаційні технології: навчити учителя // Історія України. — 2006. — № 17. — С. 18-22.

82.  Цимбаленко Г, Щербаченко В. Розвиток громадянської культури учнів за допомогою Інтернет-форумів // Вісник програм шкільних обмінів. — 2004. — № 22. — С. 14-19.